До річниці від дня народження
6 травня нинішнього року опішненській гончарці Олександрі Федорівні Селюченко – заслуженій майстрині народної творчості України, членкині Національної спілки художників України – виповнилося б 99 років. У мистецтвознавчій літературі ім’я Олександри Селюченко зазвичай пов’язують зі створенням дитячої глиняної іграшки. Вона не лише продовжувала традиції у створенні образів, а й одночасно була оригінальним імпровізатором.
У гончарській родині Федора та Явдохи Селюченків завжди багато працювали, тож Олександра з дитинства була повноправною учасницею важкого й водночас цікавого трудового життя. Батько був організатором усієї гончарської роботи (готував глиняну масу, ангоби, поливи, випалював вироби), мати – ліпила, а брат – виготовляв посуд. Коли Олександра підросла, теж долучилася до справи. І вже в шестирічному віці вона вправно ліпила свої перші свистуни. Ліплення було для неї грою, яку вела мати – мудра наставниця, найкраща подруга й порадниця, перша вчителька гончарного ремесла. «Посадили і мене малою до лави ліпити. Брат гончарує, мама ліпить, а я – вчуся. Батько доводить до кінця все обпалом. Перш за все, я ліпила рибки і качечки. Так, моя матінка не знала, що вона привила любов до глини, що немов чари, за які все життя віддам і ладу не матиму – стану одинокою», – так зазначала Олександра Селюченко у своєму щоденнику. Не зважаючи на всі труднощі й негаразди, які довелося пережити родині (роки голоду, смерть старшого брата), Олександра росла допитливою дівчинкою. Вона допомагала батькам по господарству, училася розуміти красу природи, любила свята й народні пісні, вчилася ліпити глиняні скульптури.
Вітальні листівки Леоніда Сморжа до Олександри Селюченко із 8-м Березня
«Шановна Олександро Федорівна! Щиро вітаю Вас з днем 8-го березня! Доброго здоров’я Вам, творчих успіхів, щастя, хороших друзів і веселого настрою! Л.Сморж» [1].
«ГАРНІ НА ПОЧИН…»
Під час V Тижня Національного Гончарного Здвиження в Опішному Меморіальний музей-садибу гончарки Олександри Селюченко відвідали вихованці місцевого дитячого ясла-садка «Берізка» середніх груп «А» і «Б», завітавши на свято «Анумо, гончарики!». Завідувач садиби познайомила дітей з творчістю славетної мисткині. Діти із захопленням розглядали глиняну іграшку, впізнаючи знайомих казкових персонажів. На завершення дітлахи змагалися в спритності, жвавості й спостережливості. Перемогла, звісно, дружба.
НЕ ЗГАСАЄ ВОГОНЬ В ГОРНІ ОЛЕКСАНДРИ СЕЛЮЧЕНКО…
Незмінно влітку, під час вже V Тижня Національного Гончарного Здвиження в Опішному «ЗДВИГ-2013», на території Меморіального музею-садиби гончарки Олександри Селюченко спалахнув вогонь у горні заслуженого майстра народної творчості України Олександри Селюченко.
ЧОМУ САМЕ Е-ЛІТНЯ АКАДЕМІЯ ГОНЧАРСТВА?
Тому що ми всі харизматичні та романтичні, любимо творити з глини, тому й зацікавилися Академією гончарства.
«Майстерність не досягається за один день. Це поступова, наполеглива праця, та вона приносить радість, бо ця праця – творча. А найприємніше – це втілення своєї задумки в життя, створення своїми руками красивих речей, які прикрашають дім та оновлюють нас самих, бо ми пізнаємо радість творчості»,– відповідають учасники «Е-літньої академії гончарства для харизматиків, романтиків, диваків і діячів».
ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ
Цього року минула 26-та річниця від дня смерті славетної опішненської гончарки Олександри Селюченко. Учні Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному» вшанували пам’ять заслуженого майстра народної творчості України, поклавши квіти на її могилу.
ЦІКАВИНКИ МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ-САДИБИ ГОНЧАРКИ ОЛЕКСАНДРИ СЕЛЮЧЕНКО
Більшість туристичних груп, які відвідують Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, через брак часу не встигають побувати в музеях-садибах, що входять в екскурсійний маршрут №1.
Шкода! Адже саме там відвідувачі стають учасниками різноманітних заходів.
Пропоную переглянути фотокалейдоскоп цікавинок, які відбулися в Меморіальному музеї-садибі гончарки Олександри Селюченко влітку, під час ІV Тижня Національного Гончарного Здвиження в Опішному «Здвиг-2012».
ПОВЕЛИТЕЛІ ГОЛКИ-ЧАРІВНИЦІ
Одним із найдавніших, найулюбленіших і найпоширеніших видів декоративно-ужиткового мистецтва є українська народна вишивка. Вишити своїми руками сорочку, рушник, картину вдається не кожному. Адже для цього потрібно і бажання, і наполегливість, і час, а також поради та настанови вчителя. Таємницям вишивки раніше навчали дітей із самого малечку, усі секрети передавали з покоління в покоління, таким чином зберігалися регіональні особливості цього мистецтва.
Тож із метою відродження традицій, пробудження зацікавленості до вишивки на території Меморіального музею-садиби гончарки Олександри Селюченко й був проведений майстер-клас із вишивки. Учасниками дійства були діти з Опішненського ясла-садка «Берізка» з вихователем Кравченко Оленою Анатоліївною.
Олена Анатоліївна знає традиції народної вишивки. Її роботи – рушники, сорочки, серветки, ікони. Під її керівництвом у дитячому садку відроджується цей давній вид ремесла.
Приємно було спостерігати за маленькими дівчатками, які вправно тримають голку в руках і як справжні майстрині виводять свої дивовізерунки.{jcomments on}
БІЛЯ ЕТНОГРАФІЧНОГО ГОРНА
 |
 |
Кожного дня Меморіальний музей-садибу гончарки Олександри Селюченко відвідують чимало туристів. Скажімо, гості з Сум завітали до оселі музею-садиби Олександри Федорівни, щоб познайомитися з творчістю мисткині, вони з цікавістю споглядали мистецькі твори, що зберігаються в музеї-садибі. Переходячи з однієї кімнати в іншу, неспішно знайомилися з експонатами, водночас уважно слухали розповідь екскурсовода. Та найдовше всі затрималися на подвір’ї біля етнографічного горна, в якому за життя Олександра Федорівна випалювала власні глиняні іграшки.{jcomments on}
 |
 |
Світлана Панасюк,
молодший науковий співробітник
Меморіального музею-садиби гончарки Олександри Селюченко
Відпочинок на території музею-садиби гончарки Олександри Селюченко – корисний і приємний
Кожного року в Державній спеціалізованій художній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному» проходить Міжнародний молодіжний гончарський фестиваль «Опішне–2011». Велика кількість учасників з різних країн плідно працюють, водночас поєднуючи змістовний і корисний відпочинок. Так, 29.06.2011 року учасниця VМіжнародного молодіжного гончарського фестивалю Комарова Євгенія Олександрівна (Донецьк) зі своєю наставницею Горошко Наталією Анатоліївною (Донецьк) відвідали Меморіальний музей-садибу гончарки Олександри Селюченко, де на них чекала приємна несподіванка. Саме в цей час на території музею-садиби палилося горно з іграшками опішненських майстрів. Таке захоплююче цікаве священнодійство викликало у жінок безліч хвилюючих почуттів. Пані Наталя із задоволенням вела дружню розмову з Олександром Шкурпелою, опішненським майстром глиняних виробів, а її учениця свої враження відобразила на папері.{jcomments on}
Світлана Панасюк,
молодший науковий співробітник
Меморіального музею-садиби
гончарки Олександри Селюченко
