Олексадра Селюченко у Музеї народної архітектури і побуту України
Перебуваючи у відрядженні, Олександра Федорівна Селюченко неодноразово приїжджала до Києва в Музей народної архітектури і побуту. Саме у цьому музеї вона почувалася вільно і легко, немов удома, саме там Олександра Федорівна мала можливість творити, не дивлячись на норму, оточена увагою з боку співробітників музею, а головне, вона мала змогу спілкуватися з людьми, які милувалися її майстерністю. «Одне гарно, що я хоч трохи вийшла на люди і побачила, почула їхню думку і приязнь до моїх робіт», – згадувала Олександра Федорівна.
Захоплювалися кумедними іграшками Олександри Селюченко і діти, які юрмилися навколо неї, що не раз спостерігали в Музеї народної архітектури й побуту. А коли хтось із дітлахів просив іграшку на згадку, вона переймалася аж до сліз і неодмінно дарувала. Роботи майстрині привертали увагу зарубіжних туристів. «У вас в руках – золото, а ви й не підозрюєте…», – якось зауважив один із прихильників її творчості.
Світлана Панасюк,
молодший науковий співробітник Меморіального
музею-садиби гончарки Олександри Селюченко