Починаючи з 1997 року Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному проводив Всеукраїнські (2000–2001 – Національні) гончарні симпозіуми монументальної керамічної скульптури «Поезія гончарства на майданах і в парках України», до участі в яких щороку запрошувалися провідні художники-керамісти України. 2001 року на пропозицію прийняти участь відгукнулась провідний художник Будянського фаянсового заводу (Харківщина) Лариса Антонова.
![]() |
![]() |
Лариса Антонова. Опішне. 2014. Фото Тараса Пошивайла. | Лариса Антонова. Опішне. 2014. Фото Тараса Пошивайла. |
З першого ж погляду було зрозуміло, що це добра й щира людина. Вона трохи ніяковіла від нових знайомств, але, коли мова заходила про улюблену справу, її очі випромінювали захоплення й величезне бажання творити...
«Дама з міста». Опішне. 2001. Фото Тараса Пошивайла.
Скульптурна композиція автора «Дама з міста» отримала першу премію в номінації «Гомеричний сміх». У багатьох відвідувачів музею ця робота викликає щирий сміх. Адже дама цілком упевнена, що її ніхто не бачить, та цікаві сусіди, покинувши всі свої справи, підглядають за нею з обох сторін.
Характерною рисою творчості Лариси Антонової є «читабельність». ЇЇ персонажі часто передбачувані, але це не позбавляє їх привабливості.
«Єднання і гармонія». Опішне. 2001. Фото Тараса Пошивайла.
Ось кіт під стільцем, на якому стоїть глечик зі сметаною. Назва цієї роботи «Єднання і гармонія» наштовхує на думку, що його очікування не марні.
Картини із глини (панно), за задумом організаторів симпозіуму, мали бути своєрідною візиткою художників.
Панно. Опішне. 2001. Фото Тараса Пошивайла.
Ларисине панно – це карта Полтавщини, на якій видно, що «найбільше» місто Полтавської області – Опішне. Внизу роботи промовистий підпис «Усі дороги ведуть до Опішного».
Творчий шлях Лариси Іллівни ще двічі повертав її до Опішного. Вона учасник ІV і VІНТЕРСимпозіумів (2013, 2014).
«Космос Василя Кричевського». Опішне. 2013. Фото Тараса Пошивайла.
Створена 2013 року композиція «Космос Василя Кричевського», на думку автора, була невдалою. У роботі «Другий художник» вогонь «розфарбував» усе темними кольорами.
«Чарівний горщик». Опішне. 2014. Фото Тараса Пошивайла.
Лариса Антонова отримала заохочувальну премію «За шокуюче творче бачення» від директора Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України Олеся Пошивайла.
2014 року її робота «Чарівний горщик» отримала заохочувальну премію «За шокуюче творче вирішення». У творі «Звіряче ігнорування» проглядається повсякденна ситуація – зверхність, з якою дивиться кіт на собаку, інколи притаманна й людям.
Художник у своїх роботах відображає власне бачення світу, по-доброму підсміюючись над недоліками і труднощами життя, інколи наділяє своїх персонажів власними рисами і характером. Навіть невелика частина робіт Лариси Антонової, яка знаходиться на зберіганні в Музеї, дає уяву про творчість автора і презентує її не тільки як талановитого художника, але й як людину, яка з оптимізмом і любов’ю ставиться до життя.
Панно «Чемодан – Вокзал – Опішне!». Опішне. 2014. Фото Тараса Пошивайла.
PS Пані Лариса мешкає в місті Харків і нині не займається творчістю, оскільки в неї немає художньої майстерні. Було б добре, якби знайшовся меценат, державний чи приватний заклад, зацікавлений у створенні гончарного гуртка або студії. Кращого керівника годі було б і шукати…{jcomments on}
Екскурсовод Національного
музею-заповідника українського
гончарства в Опішному
Ірина Чирка
|
|
|
|
|
|