Національний архів українського гончарства як структурний підрозділ Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному було створено 1993 року.
Основна мета його роботи – пошук, збирання, збереження та наукове дослідження писемних документів, фото-, відео-, аудіоматеріалів, пов’язаних з історією гончарства.
Серед інших в Архіві зберігаються матеріали, зібрані під час польових керамологічних експедицій науковців Національного музею-заповідника українського гончарства та Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України. Окремий фонд складає архівна спадщина видатної опішнянської мисткині глиняної іграшки, заслуженого майстра народної творчості УРСР Олександри Селюченко, відомої опішнянської малювальниці Мотрони Назарчук та гончарів Миколи Пошивайла, Івана Білика, Василя Омелянека, видатного художника-кераміста Трохима Демченка.
Цінним є рукопис книги Юрія Лебіщака «Сільське цеглярство» (1927), подарований відомою дослідницею українського гончарства Катериною Матейко. Існують фонди керамістів Пантелеймона Мусієнка та Ніни Федорової. В Архіві зберігаються дисертації на здобуття вчених ступенів відомих дослідників гончарства – Юрія Лащука, Катерини Матейко, Олександра Пошивайла, Олександра Тищенка, Василя Щербака, Лесі Данченко, Віктора Міщанина, Анатолія Щербаня, Людмили Меткої та інших. В Архіві сформовано колекції періодичних публікацій, газетних вирізок, буклетів, проспектів, листівок, запрошень, плакатів гончарної тематики, матеріалів симпозіумів, конференцій та семінарів. Архів постійно поповнюється цікавими новонадходженнями.
сайт: http://www.arhive.ceramology.gov.ua/
Стеблівська Наталія,
завідувач Національного архіву українського гончарства
Працівники науково-пошукового відділу керамологічних джерел Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному висловлюють вдячність за співпрацю мистецтвознавцю, керамологу, видавцю Остапу Ханку. На початку року він передав матеріали своїх наукових досліджень гончарства Полтавщини та інших осередків України, а також публікації про себе, листування з науковими установами.
Національний архів українського гончарства – єдина в Україні інституція, що формує базу документальних даних про видатних українських дослідників гончарства – керамологів. Гордістю архіву є матеріали, пов’язані з професійною діяльністю видатного українського вченого в галузі технічної керамології – академіка Бориса Лисіна. Його праці щодо розвитку фарфоро-фаянсової й силікатної промисловості дали можливість значно підвищити продуктивність новітніх підприємств і зменшити собівартість їхньої продукції. Цьому сприяли й дослідження глин України, проведені вченим. Фонд дослідника представлений фотографіями, матеріалами науково-педагогічної діяльності.
Стеблівська Наталія.
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному вітає одного з переможців ІІ Національного фотоконкурсу «Гончарні ВІЗІЇ країни» — Тетяну Люту (Запоріжжя) — зі вступом до Національної спілки фотохудожників України.
Творчих Вам ідей, пані Тетяно! Нових здобутків!
Будемо раді бачити Ваші нові твори на ІІІ Національному фотоконкурсі «Гончарні ВІЗІЇ країни»!
(Зліва направо): Мотрона Назарчук, заслужений майстер народної творчості України Олександра Селюченко, Тетяна Гриб. Опішне, Полтавщина. 1959. Автор фото невідомий. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Національний архів українського гончарства.
Кожен з нас по собі залишає слід. Особливо він помітний у людей мистецтва, адже їх робота є своєрідним посланням у вічність.
Такий слід залишила і Мотрона Савівна Назарчук (09.11.1911 – 11.09.2008) – відома опішнянська малювальниця й гончарка, одна з найталановитіших майстринь опішнянської мальовки.
В моїм гончарстві –
І розрада, й святість,
Бо глина – хліб для гончаря.
Тримать в руках її – то радість,
І доки глина є –
То буду жить і я!
Ці рядки про просту, скромну, великої душі людину, гончаря, заслуженого майстра народної творчості України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка – Василя Онуфрійовича Омеляненка. Життєвий і творчий шлях майстра дуже подібний до багатьох опішненських гончарів. З дитинства припало йому до душі гончарювання. Спочатку опановував техніку виготовлення глиняної іграшки, а з часом освоїв основні прийоми роботи за гончарним кругом. Василь Онуфрійович добре відчуває матеріал. Неодноразово був учасником республіканських, всесоюзних, міжнародних виставок. Твори майстра експонувалися в Болгарії, Великобританії, Японії, США, Канаді, Норвегії та інших країнах світу.
 |
«…Були великі гончарі
Колись у ріднокраї.
Пишався ними наш народ.
Народ їх пам’ятає…».
Петро Перебийніс
Ці рядки про відому гончарку, заслуженого майстра народної творчості України Настю Савівну Білик-Пошивайло. З дитячих років розпочала вона займатися творчою роботою. Керамічного мистецтва навчалася в Трохима Назаровича Демченка. У 1957 році підвищувала кваліфікацію в Керамічній майстерні при Академії Архітектури УРСР. Творчою спеціальністю і покликом душі майстрині стала дитяча іграшка. Крім цього, працювала над тематичними композиціями за мотивами творів М.Гоголя, І.Котляревського, П.Мирного, Т.Шевченка, В.Короленка. Вона була учасницею багатьох виставок як в Україні, так і за її межами (Болгарії, Угорщині, Канаді, Югославії, Російській Федерації).
Усім, кому пощастило особисто знати Настю Савівну, помічали дивовижну річ: її роботи були схожі на саму авторку, такі ж веселі, дотепні, кмітливі, оптимістичні. Так і жила творячи добро й красу, даючи людям надію на краще.
Нікітченко Володимир Васильович – художник-кераміст, член Національної спілки художників України, неперевершений майстер, який і нині не полишає свою улюблену справу ― гончаротворення. Понад сорок років він присвятив глині, працював у заводі «Художній керамік» разом із Василем Омеляненком, Григорієм Кирячком, Настею Білик-Пошивайло, Олександрою Селюченко, Мотроною Назарчук, Євдокією Пошивайло та ін.
…І будуть славити Опішне,
Натхненні творчістю, майстри.
Трохим Демченко працює над створенням погруддя видатного письменника Миколи Гоголя. Опішне, Полтавщина. Час зйомки та автор фото невідомі. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Національний архів українського гончарства
Ці рядки про людину щедрої душі і відкритої вдачі, неперевершеного гончаря, здібного педагога й керівника – Трохима Назаровича Демченка. Немає такого жанру кераміки, де б він не досягнув успіху. Майстер-універсал – учасник численних республіканських, всесоюзних і міжнародних виставок. Його твори експонувалися у Франції, Японії, Болгарії, Польщі, Литві, Бельгії та інших країнах світу.