Національний архів українського гончарства як структурний підрозділ Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному було створено 1993 року.
Основна мета його роботи – пошук, збирання, збереження та наукове дослідження писемних документів, фото-, відео-, аудіоматеріалів, пов’язаних з історією гончарства.
Серед інших в Архіві зберігаються матеріали, зібрані під час польових керамологічних експедицій науковців Національного музею-заповідника українського гончарства та Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України. Окремий фонд складає архівна спадщина видатної опішнянської мисткині глиняної іграшки, заслуженого майстра народної творчості УРСР Олександри Селюченко, відомої опішнянської малювальниці Мотрони Назарчук та гончарів Миколи Пошивайла, Івана Білика, Василя Омелянека, видатного художника-кераміста Трохима Демченка.
Цінним є рукопис книги Юрія Лебіщака «Сільське цеглярство» (1927), подарований відомою дослідницею українського гончарства Катериною Матейко. Існують фонди керамістів Пантелеймона Мусієнка та Ніни Федорової. В Архіві зберігаються дисертації на здобуття вчених ступенів відомих дослідників гончарства – Юрія Лащука, Катерини Матейко, Олександра Пошивайла, Олександра Тищенка, Василя Щербака, Лесі Данченко, Віктора Міщанина, Анатолія Щербаня, Людмили Меткої та інших. В Архіві сформовано колекції періодичних публікацій, газетних вирізок, буклетів, проспектів, листівок, запрошень, плакатів гончарної тематики, матеріалів симпозіумів, конференцій та семінарів. Архів постійно поповнюється цікавими новонадходженнями.
Стеблівська Наталія,
{jcomments on}завідувач Національного архіву українського гончарства