Частина гончарної спадщини Макарового Яру з фондової колекції Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному зібрана під час польових експедицій співробітниками музею-заповідника та Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України у 2002 та 2007 роках.

Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному 
з розкопок 1989–1993 років на території Полтавщини, Дніпропетровщини та Вінниччини

   Під час «Здигу-2011» до Опішного приїздило чимало гостей та учасників. Серед них — одеська художниця-керамістка, викладач Одеського художнього училища імені Митрофана Грекова Олена Жернова. Вона передала Національному музею-заповіднику українського гончарства унікальну міні-колекцію, яку складають 16 предметів — глиняна іграшка відомої майстрині, за походженням із Опішного,  згодом — мешканки Одеси Ольги Шиян (1914—2000).

     Ольга Шиян — майстер традиційної глиняної скульптури малих форм, член Національної спілки художників України. Майстерності ліплення навчалася з дитинства в батька. 1935 року її було запрошено у Цвітну, що в Кіровоградщині, де вона налагодила виробництво іграшки.  1940 року Ольга Шиян переїхала до Одеси, де працювала в художньому училищі та продовжувала займатися керамікою. Виготовляла тварин, свистунці, що нерідко об’єднувалися в сюжетні композиції. На початку 1960-х років її твори почали експонуватися на республіканських і всесоюзних виставках народного мистецтва. Нині роботи Ольги Шиян є експонатами багатьох музеїв України.

      Співробітники Відділу фондової роботи Національного музею-заповідника українського гончарства щиро вдячні  Олені Жерновій за подарунок з Одеси.{jcomments on}

    Цього року фондові колекції Національного музею-заповідника українського гончарства поповнилися новими експонатами відомого українського керамолога, етнолога й музеолога Катерини Матейко, яка протягом 40-х — 80-х років ХХ століття здійснила активну пошукову діяльність у західних областях України. Впродовж багатьох років Катерина Іванівна Матейко, працюючи в Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові займалася вивченням, збиранням, дослідженням, колекціонуванням народних гончарних виробів, одягу, вишивки, плетіння, в’язання, ткання.  Дев’ять речей до фондів передала  учениця й подруга Катерини Матейко  етнолог, молодший науковий співробітник Відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, львів’янка Стефанія Гвоздевич.  

    Саме Стефанія Миколаївна  представила на широкий загал частину особистих речей та архівних документів Катерини Матейко, які експонувалися на керамологічній виставці «Гуцульська й Покутська кераміка в зібранні Національного музею-заповідника українського гончарства».  У рамках цієї виставки було представлено унікальні матеріали  Катерини Матейко під назвою «Катерина Матейко (1910-1995): життя і творчість на світлинах і в архівних документах».

  Національний музей-заповідник українського гончарства висловлює свою вдячність за надзвичайно щедрий дарунок, який став невід’ємною частиною фондових колекцій.