Кераміст, художник декоративно-ужиткового і монументального мистецтва, мистецтвознавець народився 15 липня 1939 року в с.Жорнище Іллінецького району Вінницької області. Його мистецька постать в народній культурі займає особливе місце. Своїми творчими здібностями майстер протоптав власну стежку в образотворчому мистецтві, ставши відомим художником-керамістом в Україні. Ще навчаючись у Львові, в художньому інституті, Петро Ганжа сформував у собі розуміння значимості народного мистецтва, створивши дипломну роботу у вигляді серії фаянсових тарелів. Провідна тема його мальовок – український фольклор. Окрім фаянсових тарелів, приблизно з 1969-го року почав виготовляти скульптури у вигляді чоловіка, який курить люльку.
{jcomments on} Закінчивши інститут, Петро невдовзі приїхав до Опішного і став головним художником місцевого керамічного виробництва, де розгорнув організаторську роботу на зміцнення підприємства і, найголовніше, підвищення мистецького рівня продукції. Саме в цей час в Опішному працювали відомі майстри-гончарі такі, як Олександра Селюченко, Іван Білик, Василь Омеляненко, Михайло Китриш, родина Пошивайлів та інші. Творчість народних майстрів гончарства збудила в душі Петра ще більше бажання до створення нових виробів. Виліплені майстром твори начебто підсвідоме проникнення в минуле, що відображає спорідненість з трипільською і скіфською культурами. Саме цей образ здебільшого створював майстер і в Жорнищах, і в Опішному, і в Києві. Тож, невипадково його вироби зберігаються у фондах Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.