Бібліографія українського гончарства

   Бібліографія українського гончарства – національний науковий щорічник, який постає унікальним бібліографічним явищем в українських гуманітарних науках. Видається він з 2000 року, пройшов державну реєстрацію, отримав міжнародний ідентифікаційний номер (ISSN), штрих-код; розповсюджується вроздріб і у формі книгообміну. Досі побачили світ сім випусків; підготовлено до друку восьмий випуск. У кожному з них співробітники Керамологічної бібліотеки України Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та Гончарської Книгозбірні України Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному щорічно анотують близько 500 публікацій в Україні з різноманітних проблем українського гончарства, кераміки, керамології. Ступінь повноти реєстрації публікацій визначається їхньою наявністю в Гончарській Книгозбірні України або в Національному архіві українського гончарства в Опішному. Упродовж 2001–2010 років було реферовано близько 7 тисяч книг, статей і повідомлень у них. Тематичне спрямування матеріалів – археологія, історія, етнографія, мистецтво і технологія гончарства, технічна кераміка. До реєстру включаються книги, брошури, періодика, буклети та інші поліграфічні видання, пов’язані з проблематикою щорічника. У випусках подаються огляди нових надходжень керамологічної літератури, рецензії на книги, бібліографічні списки, присвячені творчому шляху видатних українських гончарів, керамологів, народних майстрів: Олександри Селюченко, Трохима Демченка, Юрія Лащука, Пантелеймона Мусієнка, Олександра Тищенка, Надії та Валерія Протор’євих, Миколи Вакуленка, Лідії Орел, Отара Мчедлова-Петросяна, Олександра Бобринського, Миколи Пошивайла, Василя Омеляненка. Бібліографічні описи колекційних книг та видань з розділу «Гончарська Книгозбірня України щиросердно дякує своїм добродійникам» подаються з факсиміле виявлених на них автографів авторів (власників).
Усі бібліографічні позиції щорічника мають анотації (за винятком тих, у яких назва публікації відображає її зміст) та суцільну нумерацію, починаючи з першого випуску. Всі матеріали систематизовано в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами публікацій. Для зручності користування бібліографічна частина має іменний та географічний покажчики, також подано перелік використаних періодики і видань, що продовжуються.
«Бібліографія українського гончарства» – це своєрідний путівник у царині вітчизняного гончарства.
На жаль, поза щорічником залишився значний масив інформації, опублікованої в місцевих та інших регіональних книжкових та періодичних виданнях України, тому що деякі з них взагалі не потрапляють до міських, районних чи обласних бібліотек, не кажучи вже про національні книгозбірні.
Саме тому видавці «Бібліографії українського гончарства» звертаються до вчених-керамологів, мистців, краєзнавців, журналістів, працівників регіональних, місцевих бібліотек України з проханням інформувати Гончарську Книгозбірню України про всі відомі їм матеріали з проблем гончарства, кераміки, щоб цей доробок влився в загальнонаціональний інформаційний потік, був належно пошанований і став відомим всеукраїнському і зарубіжному колу фахівців.

{jcomments on}