(Інспірації славетного гончаря, заслуженого майстра народної творчості України,
лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка ВАСИЛЯ ОМЕЛЯНЕНКА
з нагоди його ювілею)
ХУДОЖНІЙ БРЕНД: опішненська кераміка
АВТОР: Василь Омеляненко
МІСЦЕ СТВОРЕННЯ: гончарна столиця України – Опішне
ЧАС ВИГОТОВЛЕННЯ: 1960-ті – 2015
ПОЧАТОК ВЕРНІСАЖУ: 3 серпня 2015 року, 14.00 год.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: «Будинок Кричевського-Лебіщака»,
вул. Патризанська, 2, Опішне, Полтавщина, 38164
КОНТАКТИ: вул. Партизанська, 102, Опішне, Полтавщина, 38164;
тел./факс: (05353) 42416; (067) 5313004;
е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;
Василь Онуфрійович Омеляненко народився 3 серпня 1925 року в містечку Опішному Полтавської області в селянській родині. Самотужки навчився гончарству: спочатку опанував техніку виготовлення глиняної іграшки, а з часом освоїв основні прийоми роботи за гончарним кругом.
Упродовж 1950–1985 років працював на Опішненському заводі «Художній керамік» гончарем, а згодом майстром творчої лабораторії. На початку 1960-х років почав виставляти свої роботи на обласних і республіканських виставках декоративно-ужиткового мистецтва. Майже на всіх із них представлені глиняні твори відзначали нагородами. Неодноразово був лауреатом престижних республіканських і всесоюзних художніх виставок, конкурсів, фестивалів. Гончарні вироби майстра широко представляли мистецтво України на міжнародних виставках у Бельгії, Канаді, Японії, Болгарії, Югославії, Польщі, США, Норвегії, Великобританії та інших країнах світу. Вони зайняли почесні місця в найбільших і найпрестижніших музейних зібраннях України та деяких країн Європи.
Багаторічна творча праця, набуті майстерність і громадське визнання в Україні та за її межами дозволили Василю Омеляненку стати членом Національної спілки художників України, Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреатом Премії імені Данила Щербаківського, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка. За визначний внесок у розвиток українського народного мистецтва 1976 року його відзначено почесним званням «Заслужений майстер народної творчості України».
Нині перебуває на пенсії, але продовжує плідно працювати, створює традиційні глиняні вироби. Підтримує тісні зв'язки з музеями України, бере активну участь у традиційних «Днях гончаря».
Творчість Василя Омеляненка – визначне явище українського мистецтва. Роботи художника є класичними зразками сучасної народної кераміки. Майстер у творчій роботі віддає перевагу декоративній зооморфній скульптурі: виготовляє традиційний для гончарства Опішного посуд у вигляді левів, биків, баранів, козлів. Раніше цей посуд був ритуальним і використовувався в різноманітних народних звичаях і обрядах як місткість для міцних напоїв. У руках гончаря вони перетворилися на унікальні скульптури зі складними, лише їм притаманними декоративними системами образотворення. На цій ниві Василь Омеляненко виявив себе прекрасним інтерпретатором давніх традицій глиняної пластики Опішного, значною мірою доповнив її численними технічними прийомами декорування посуду, передачі характеристичних рис тварин. Вони вражають своєю художньою довершеністю – точністю співвідношення скульптурних мас, красою силуету, пластичною досконалістю наліпленого декору й підкресленою повнозвучністю кольорів. Кожен його твір – неповторно оригінальний за художньо-образним змістом, за індивідуально-емоційною виразністю. Мистець має багату фантазію й бездоганно володіє широким арсеналом художньо-виражальних засобів. При відносно обмеженому асортименті виробів (лев, баран, бик, козел) він ніколи не повторюється. Кожен новий твір – це справжня творча знахідка. Майстер вишукує нові композиційні рішення, найбільш придатні пластично-виражальні засоби для творення народних з оригінальним художнім баченням творів.
Останніми роками Василь Омеляненко часто звертається до виготовлення декоративної скульптури малих форм та сюжетних композицій на теми народного побуту. Серед його доробку з'явилося багато теракотових виробів – майстер усе частіше віддає перевагу неполив'яним скульптурам, що характерно для багатьох опішненських гончарів на схилі літ.
Дипломант І Республіканського симпозіуму гончарства «Традиції та сучасність» (1989). Яскравою творчою індивідуальністю заявив себе на першому регіональному симпозіумі монументальної керамічної скульптури «Поезія гончарства на майданах і в парках України» (1997). Уперше в історії українського народного гончарства звернувся до теми монументальної керамічної скульптури, виготовивши величезного «Лева при двох головах». Для його творення автору довелосярозробляти оригінальний внутрішній каркас, вирішувати проблеми роботи із шамотом, висушування твору просто неба та випалювання великої за розміром роботи. Подолавши всі труднощі, майстер створив унікальний твір – своєрідний оберег українських земель від Карпат до Дону, від Полісся до Чорного й Азовського морів, за що отримав другу премію Симпозіуму гончарства.
Декілька років тому, задумавши з групою найвідоміших опішненських гончарів створення циклу гончарних творів «Дивотворіння Опішного – Україні XXI сторіччя», Василь Омеляненко зосередився на виготовленні традиційного як для його творчості, так і для народного гончарства Опішного, зооморфного посуду (леви, бики, барани, козли). Таким чином з'явилася унікальна авторська серія «Опішне декоративне», яка фактично підсумовує його особистий творчий шлях і є вершинним явищем не тільки його мистецької біографії, а й в цілому українського гончарства. Його серія є своєрідною енциклопедією народних технік роботи з матеріалом, своєрідним каталогом прийомів декорування виробів, підтвердженням необмежених виражальних можливостей кераміки.
Серія Василя Омеляненка увібрала в себе всі найкращі риси, притаманні опішненській кераміці, глибокий зв'язок з історичними мистецькими традиціями українського народу, довершеність, «класичність» форм глиняних виробів. При цьому автор утвердив у опішненському гончарстві свійвласний творчий почерк, унаслідок чого його вироби чітко вирізняються з-поміж інших. Жоден інший гончарний центр України не дає нам такого розмаїття форм зооморфної скульптури, як у Василя Омеляненка.
Дослідники мистецтва відзначають підкреслену декоративність, бароковість, монументальність, надзвичайну пластичність форм творів Василя Омеляненка. Він уперше розробив і ввів у практику народного гончарства багато нових прийомів декорування глиняних виробів, побудови форм скульптур за допомогою виготовлених вручну або на гончарному крузі посудин. Усі його твариноподібні скульптури позначені глибоким психологізмом створених образів. Леви, бики, барани Василя Омеляненка – лагідні, добродушні, «людяні», позбавлені звіриної сутності. Вони справляють враження невід'ємного елементу повсякчасного життя сучасної людини.
Нині талановитий майстер самовіддано працює в домашній маленькій майстерні, має невелике горно. І ніщо надовго не може відволікати його від ліплення. Для нього його праця – це його світ, його радість, його життя.
Творчість Василя Омеляненка є одним із найвидатніших досягнень опішненського гончарства останньої третини XX – початку XXI століття, а окремі твори автора стали своєрідною візитною карткою українського гончарства.
Ювілейна виставка «90: Необарокове послання світу» є своєрідним поверненням до чистих першоджерел національного мистецтва і свідчить про відродження народного Духу, незнищенність культурної спадкоємності поколінь.
Відображаючи шлях багаторічного творчого становлення авторського стилю Патріарха української глинотворчості – Василя Омеляненка, експозиція ілюструє розвиток необароко ХХ століття як сучасне творче осмислення барокової мистецької думки ХVІІ–ХVІІІ століть.
Прикметно, що на початку ХХ століття співіснували й інші напрямки модернізму в різних виявах: неокласицизм, неоромантизм, імпресіонізм, символізм, футуризм, експресіонізм, які, по суті, віддалили національне мистецтво від джерел українськості. Необароко повертає нам у майбутнє елементи українського бароко, таким чином зберігаючи тяглість історичної культурної традиції як основного напрямку національного духовного поступу.
Творчий доробок Василя Омеляненка – яскраве тому свідчення. Головне у творчості майстра – рухливість лінійного ритму, динамічність силуету, підкреслена декоративність у вигляді різноманітних наліплених мотивів, відбитків штампа, ритованих елементів, які поєднуються в безлічі варіантів. При цьому не втрачається цілісність мислення, майстер тонко відчуває форму, об’єм, роль окремого елемента у формуванні загального образу.
Твори Василя Омеляненка – неперевершені зразки традиційного народного мистецтва. Вони засвідчили черезстолітнє зростання української культури, ставши посланням вічних заповідань нашого світобуття від минулості до прийдешніх поколінь. Прознавай їх, Світе!..{jcomments on}