У травні 2018 року зустрів 35-ліття відомий український художник-кераміст Олександр Мірошниченко. Ця подія стала нагодою для Національного музею-заповідника українського гончарства презентувати його творчість сучасності. 29 червня в Опішному відбувся вернісаж одразу чотирьох виставкових проектів, одним серед них стала презентація виставки кераміки Олександра Мірошниченка.
Мистець здобув освіту в Харківській державній академії дизайну і мистецтв, де впродовж семи років працював лаборантом у лабораторії кераміки під керівництвом завідувача – відомого художника-кераміста Володимира Шаповалова. Саме тут, у діалозі з глиною й першим серйозним учителем, прийшло усвідомлення того, що це і є та справа, яка розкриє його внутрішню сутність.
Лабораторія Академії стала для кераміста першою майстернею – звідси почався його шлях до освоєння глини як матеріалу, простору філософського й образотворчого мислення. Нині Олександр Мірошниченко працює у власній майстерні в Кочеткові, що в Харківщині.
У перших творчих спробах кераміка вабила мистця своєю матеріальністю й функціональним діалогом. З часом обрії експериментування сягнули безмежності: щоразу кераміст знаходить нові й нові технологічні видозміни, вражаючи пластичною образністю кожної роботи.
Творча діяльність мистця представлена в багатьох виставкових проектах, серед яких виставки, а також численні нагороди всеукраїнського та світового рівня.
Виставка, що відкрилася в Мистецькій галереї Національного музею-заповідника українського гончарства, репрезентувала зріз творчості Олександра Мірошниченка від 2010 року – з часу знайомства мистця з Опішним. Відтоді фондова колекція Музею гончарства поповнюється роботами художника-кераміста, завдячуючи спільним виставковим проектам, а також експонатам, що «перемандрували» з експозицій інших мистецьких галерей.
Кераміка Олександра Мірошниченка, як явище, розвивається не в руслі мистецьких тенденцій, а випереджає сучасність на кілька кроків, завжди демонструючи найактуальніші, найсвіжіші творчі знахідки. Його пошуки в глині глибоко осмислені, кожна деталь – умотивована, кожний образ – концептуально спроектований автором і водночас відкритий для глядацького медитування.
Стрімка парадигма творчого розвитку цього молодого й надзвичайно потужного мистця – новий виток сучасного мистецтва кераміки.
Жанна Невкрита,
інформаційна служба
Національного музею-заповідника українського гончарства
Фото Тараса Пошивайла