17 вересня 2018 року в Музеї мистецької родини Кричевських відбувся вернісаж виставки «Філокартійні вітання з Австралії». Представлені в експозиції листівки донедавна були власністю Наталі Пошивайло-Таулер (Мельбурн, Австралія). Так склалося, що онуку відомого опішненського гончарського подружжя Явдохи та Гаврила Пошивайлів, Наталю, доля повела до Нової Зеландії. Там її було обрано Головою Об′єднання українців Нової Зеландії. На сучасному веб-сайті Посольства України в Австралії, акредитованому і в Новій Зеландії (за сумісництвом), її віднесено до визначних і найбільш активних представників тамтешньої української громади. Згодом з родиною помандрувала до Австралії, де мешкає й нині.
Українкою Пані Наталя залишається навіть за тисячі кілометрів від рідної землі. Саме смуток за Полтавщиною, непереборна любов до Батьківщини спонукали її колекціонувати листівки. І не будь-які, а лише ті, які нагадували б про Україну.
Нещодавно колекцію листівок Наталя передала на постійне зберігання Музею мистецької родини Кричевських, що функціонує в структурі Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Дещо раніше, а саме в рік відкриття цього унікального закладу (2013), вона передала також коштовну збірку діаспорних друкованих видань, присвячених історії, літературі, мистецтву й культурі українців ХХ століття.
Новітній дарунок налічує 163поштові листівки (на виставці експонується 156 листівок). Їх домінантою є українська тематика: традиційні орнаменти, репродукції творів видатних українських художників, релігійні сюжети, натюрморти з глиняним посудом чи вишиванками, бандури, народні танці тощо.
Більшість листівок приурочені до певних календарних, релігійних, родинних подій («Новий рік», «Різдво», «Великдень», «День народження», «День вінчання», «День першого причастя», «День матері»). Інші − виявляють міжособистісні взаємини між членами родини, друзями, знайомими, акцентують увагу на моральних цінностях і засвідчують співпереживання («Сердечна подяка», «Скорого видужання», «Співчуття», «Найкращі побажання»,«Дякую тобі»).
Більшість експонатів виставки – це приватні поштові (PrivatePostal) листівки, що є результатом діяльності не офіційних державних (урядових) організацій, а приватних бізнесових видавництв, переважно національно зорієнтованого спрямування:
-
Мистецьке видавництво «Ореста» (Австралія та Англія);
-
Товариство «ФОРТУНА» (Гонконг);
-
Видавництво Канади;
-
Мистецьке видавництво «Хвилі Дністра» (Клівленд, Огайо, США);
-
Видавництво «Русалка» (Польща);
-
Співробітництво Етнічної групи (Лос-Анджелес, США);
-
Видавництво Пластового Музею в Австралії;
-
ТОВ «Гармонія Друку» (Торонто, Онтаріо, Канада);
-
Видавництво «Долина принтерів» (Сан-Габріель, Ковіна, Каліфорнія, США);
-
Пластове Видавництво «Молоде Життя» (Мюнхен, Німеччина);
-
Товариство Українського колекціонування;
-
Союз українок Австралії.
Експоновані на виставці листівки представляють популярні тематичні серії:
-
«Різдвяні Українські Вітальні Листівки», «Різдвяні Українські Листівки»,«Українське Різдво»;
-
«Українські листівки до Дня Народження»,«День Народження»;
-
«Весільні Українські листівки»;
-
«Великодні Українські Вітальні Листівки»;
-
«ЗагальніУкраїнські Вітальні Листівки»;
-
«Українські Вітальні Листівки», «Сердечні Українські Вітальні листівки», «Українське»;
-
«В день Матері»;
-
«На всі випадки життя»;
-
«Писанка»;
-
«Іконографія 18 і 19 ст. в Україні»;
-
«Вишукані Скарби Мистецтва».
Усі вони вирізняються інформативністю, чисельністю сюжетів, що дають уявлення про Україну, народні звичаї та обряди, культурну спадщину.
Листівки мають тексти українською та англійською мовами. Їх оформлено із застосуванням оригінальних шрифтів та традиційних орнаментів; деякі прикрашено малюнками. На окремих з них пояснено зображення. Ось приклади супровідних текстів:
-
«Типові Українські писанки та Пасхальний хліб»; «ПИСАНКИ»: «Українські Великодні яйця»;
-
«Мініатюрні шедеври мистецтва, що мають складні традиційні символи, передані матерями донькам»;
-
«Волинська Богоматір. Ікона, намальована в 13 столітті темперами в Свято-Покровському Храмі, в місті Луцьк. Зараз зберігається в Українському державному музеї мистецтв в Києві»;
-
«Ікона 12 століття Вишгородська Богоматір (поблизу Києва). Створена невідомим візантійським художником»;
-
«Панорама Києво-Печерської Лаври»;
-
«Тисячоліття Християнської України», 1998. ДОСТОЙНА ЄСТЬ, БОГОРОДИЦЯ З ІСУСОМ. ХІХ ст. Срібні шати. Київ».
-
«Гопак – український танок на Полтавщині»;
-
-
«Українські танці на Волині»;
-
«Український танок на Яворові»;
-
«Гуцул, Гуцулка – українські гірські танці південного регіону Карпат»;
-
«Багатовікове українське мистецтво живопису на склі, відтворюється у зворотному напрямі в серіях барвистих народних декорацій Старовинної України».
-
На листівках широко представлено глиняний посуд, зокрема глечики, куманці, тарілки. Зображення ілюструють способи його декорування й можливості побутового використання. Це вказує на важливу роль народної кераміки в справі збереження національної ідентичності українців за межами Батьківщини, сприйняття її як етнічного символу української культури й України загалом.
Представники славетної родини Кричевських теж долучилися до створення художніх листівок, за основу яких брали власні твори. Зокрема, на виставці представлено такі картки-репродукціїтворів видатної мисткиніКатерини Кричевської−Росандіч.Її листівки, як і багато інших, мають надруковані підписи художника (Artist Signed).
Експоновані листівки – лише дещиця багатогранної видавничої творчості осередків української діаспори в різних країнах і континентах. Як мовиться, «мала штучка червінчик, а ціна велика». Насправді, малоформатні поштові листівки, що мандрують від українця до українця, від міста до міста, від країни до країни, виконують важливу роль суспільногой етнічного комутатора, за допомогою якого наша нація стає більш згуртованою, консолідованою, спроможною адекватно відповідати на внутрішні й зовнішні виклики часу, а отже, й безмежно існувати в просторі й часі на своїй Богом даній Землі.
Світлана Конюшенко,
завідувач Наукового відділу виставок
Національного музею-заповідника українського гончарства
Фото Тараса Пошивайла
