В Опішні вшанували пам'ять двох місцевих керамісток. На стіні гончарської слави музею родини Кричевських відкрили меморіальні дошки Олександрі Селюченко та Мотроні Назарчук. Як згадують видатних постатей та чи підтримують гончарські традиції?- знають наші журналісти.
У 2011 році на території Опішнянського музею родини Кричевських відкрили першу в Україні стіну гончарної слави. Вона налічує 15 меморіальних дошок із зображенням видатних діячів науки і культури, які сприяли розвитку гончарства. Днями до них додалися ще дві - відомих майстринь Матрони Назарчук та Олександри Селюченко.
Олесь Пошивайло, диретор музею родини Кричевських: Вони прославились тим, що вони практично все своє життя присвятили гончарству. Одна виготовляла глиняну іграшку, друга - декорувала гончарні вироби, які вважаються шедеврами українського народного мистецтва, вияв естетичних народних уявлень про світ. На сьогодні вони представлені в найбільших музеях України і світу.
6 травня Олександрі Селюченко виповнилося б 95 років. На честь заслуженої майстрині відкрили пам’ятник-погруддя. На роботу пішло майже півроку, розповідає автор бюсту. Художник хоча й знав особисто гончарку, та її образ створював з фотографій.
Юрко Пошивайло, автор бюсту, художник:Звичайно, я зустрічався з нею, це було дуже давно та в пам'яті це не збереглося,ті зажиттєві наші зустрічі. Цей образ створювався на основі фотографій, на цей час їх збереглося досить багато. Але це, я ще раз повторюсь, це був збірний образ. На одній фотографії я не зупинився. Там можуть бути риси і більш раннього періоду, і більш пізнього.У рамках заходу пройшла фотовиставка: "Гончарна столиця України. 1985". На світлинах зафіксовані останні дні функціонування цехів "Художньої кераміки". Працювала на заводі й талановита Олександра Селюченко.
Наталія Ібрагімова, завідувач музею - садиби О. Селюченко: Олександра Федорівна все життя створювала глиняну іграшку, мала високі звання, але для односельчан була просто тьотя Шура, яка любила дітлахів. Особливість в її творчості була в тому, що вона не вміла копіювати іграшку із заводу, виконуючи норму. Вся вона в неї виходила різноманітна, не схожа одна на одну.
Жінка не боялась експериментувати. В її творчості присутні образи чорта, до яких було неоднозначне ставлення. Серед експонатів єдиного в світі Музею чортів в Каунасі є бісики і від Селюченко. На відкритті пам'ятника діяв майстер-клас із виготовлення гончарських іграшок, а також конкурс-пленер на тему творчості Олександри Селюченко.{jcomments on}