Статуетка у формі ажурної колони зі сталі, що складається з літер прізвища Бориса Возницького, - так виглядає пам'ятна відзнака премії імені легендарного зберігача українських замків та скульптур Йогана Пінзеля. Сьогодні її вручили музею Опішнянської кераміки - разом з грошовою премією. Урочистості відбулись у Мистецькому арсеналі.
- В оцих простих, на перший погляд. Черепочках закодована етнічна історія кожного народу.
Олесь Пошивайло, з дідів-прадідів гончар, їхній рід в Опішні знаний ще з 17 століття. Перший музей гончарства почала збирати ще його бабуся. Потім експонати в музеї-садибі родини Пошивайлів передали Олесю Миколайовичу. Саме за його ініціативи було створено і розбудовано Національний музей-заповідник українського гончарства. Тут представлена кераміка з трипільських часів і до наших днів. Близько 50 тисяч експонатів. Географія не лише Україна, а й інші країни світу. Тут діє і центр досліджень українського гончарства та колегіум, де дітей навчають давнього ремесла.
Олесь Пошивайло, директор Інституту керамології Інституту народознавстава НАН України:
- Для пізнання історії тієї чи іншої країни важливо збирати і зберігати для майбутніх поколінь на лише цілі форми гончарних виробів, а й навіть окремі черепочки. Оскільки вони дуже промовисто свідчать, яким був народ, який виготовляв той чи інший глиняний посуд.
Голос Ніни Матвієнко і хроніка з родинного архіву Бориса Возницького відкрили церемонію вручення премії. Претендентів було троє: Дніпропетровський музей Яворницького, музей Варвари та Богдана Ханенків з Києва та музей-заповідник українського гончарства з Опішні. Перемогли гончарі.
Наталя Заболотна, директор "Мистецького Арсеналу":
- Переможець - немає переможених! Не буде переможених, адже Україна - велика і перспективна. І сотні тисяч творів мистецтва завдячують своїм існуванням праці ентузіастів і подвижників.
Премію та статуетку вручили Олесю Пошивайлу. А донька Бориса Возницького нагадала: колекція, яку з ентузіастами зібрав її батько, нині оцінюється у мільярди. Пам'ять про видатного колекціонера вшанували - галерея-таки отримала його ім'я.
Лариса Разінкова-Возницька:
- За цей період, коли не стало Бориса Григоровича, дуже важливим стало те, що і наш Президент, і Міністерство культури надали музею ім'я Бориса Возницького.
Премія Бориса Возницького хоч і невелика - 25 тисяч гривень - підкреслює соціальну значущість музейної справи і надає велику моральну підтримку ентузіастам-музейникам.
Автор: Ольга Скотникова. Оператори: Володимир Непийпиво, Юрій Анісімов. Перший Національний{jcomments on}
|
|
|
|
|
|