-11db32f50f.jpg)
Загальновідомо, що столицею українського гончарства було і залишається Опішне – містечко, де впродовж віків живуть і творять талановиті майстри-гончарі. Закономірно, що на цій благословенній Богом землі з’явився й функціонує унікальний комплекс з потужною матеріально-технічною і науковою базою – Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Він покликаний зберегти для прийдешніх поколінь велич гончарського духу. Кожен відвідувач, щойно ступивши на територію закладу, розуміє, що потрапив до казки, створеної людським генієм, ім’я якої – гончарство.Щоб зберегти пам'ять про вічне не тільки у фондових колекціях, а й зафіксувати всі події пов’язані з гончарством в Україні й поза її межами, було вирішено створити підрозділ Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному – Аудіовізуальну студію «Відродження» (1993). Нині Аудіовізуальна студія «Відродження» відіграє важливу роль у функціонуванні музею, адже для пізнання гончарної культури важливим джерелом постають і керамологічні фільми як один із різновидів етнографічного фільму.
Ще двадцять років тому авторитетний учений-антрополог Монреальського університету, професор Асен Балікчі (Канада) звертався до музеєзнавців світу із закликом зробити все можливе для того, щоб музеї антропології та етнографії відіграли особливу роль у виробництві та використанні етнографічних фільмів. Адже жоден етнографічний чи художній музей України, за винятком Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, не займається створенням профільних для нього фільмів (сюжетів) і не має у своїй структурі підрозділів зі збереження аудіовізуальних джерел.
Спершу для цього використовували любительську 16-мм кінокамеру «Красногорськ-3», кінопроектор «Радуга-2». Згодом на київській кіностудії «Укртелефільм» музей-заповідник придбав стареньку професійну 16-мм кінокамеру «КИНОР», а з вересня 1989 року почав фільмувати гончарні події в Україні за допомогою професійної відеокамери «Sony CCD-V100E» (у стандарті МР-8), завдяки якій було фільмовано найважливіші моменти Республіканського симпозіуму гончарства, мистецьке свято «День гончаря» (1989) та інші, що вже встигли стати історією.
З 1993 року для демонстрування та монтування відзнятих матеріалів використовувався відеозйомочний та монтажний комплекс (2 відеомагнітофони «Panasonic FS88», 1 відеомагнітофон «Panasonic FS200», 2 монітори «Panasonic ТС-1470Y», 1 телевізор «Panasonic TQF67814», мікшер «Panasonic VW/EC310» тощо), професійну відеокамеру «Panasonic 9000M» (стандарти запису SVHS та VHS). На той час це був один із найкращих монтажних комплексів у регіоні з комп’ютерною обробкою інформації. З 2002 року співробітники студії перейшли на переважну зйомку в стандарті Mini DV портативною відеокамерою «Сanon 450і», а від 2006 року – професійною відеокамерою «Canon XL-2» (Mini DV).
Студія працює в напрямку фіксації та висвітлення подій гончарського життя України. Фільмуються симпозіуми гончарства, навчальні та творчі процеси діяльності мистецьких навчальних закладів, виробничі процеси керамічних підприємств, особливості гончарного творення майстрів-гончарів, художників-керамістів, а також їхні майстерні; виставки, республіканські науково-практичні конференції і семінари. Керамологічні сюжети й фільми є важливими джерелами для керамологічних студій, для з’ясування багатьох питань, пов’язаних з долею гончарних осередків та творчістю окремих майстрів.
Створення й діяльність у невеликому провінційному містечку, при державному музеї Студії, яка самостійно знімає відеосюжети й створює мистецькі фільми – явище унікальне не лише в Полтавській області, а й загалом в Україні. За роки її існування (з 1993 року) відзнято й архівовано близько 4 тисяч відеосюжетів з проблематики українського гончарства. Таким чином в Україні було започатковано формування візуальної керамології.
У даний час керамологічні фільми активно використовує Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному для показу відвідувачам гончарної скарбниці України (показ фільмів є обов’язковим компонентом екскурсійного маршруту), учасникам симпозіумів, гончарних фестивалів, наукових конференцій, також студентам-практикантам. Керамологічні фільми мають стати одним із основних навчальних посібників на лекціях з керамології в університетах, мистецьких інститутах, коледжах, технікумах та уроках середніх спеціалізованих шкіл.
|
Режисер фільмів Людмила Пошивайло уже 21 рік займається відеозйомкою гончарних подій в Україні. Закінчила історичний факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені Володимира Короленка; стажувалася на Харківській студії «Приват ТV» та на Студії «Укртелефільм» під керівництвом її директора, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Леоніда Мужука. |
|
Завдяки їх старанням, фільми створено на високому професійному рівні, зокрема фахово здійснено відеозйомку, монтаж, титрування стрічок й озвучення, для якого вдало підібрано музичні й пісенні твори видатних українських композиторів і співаків. Їх неодноразово демонстрували на обласному телебаченні. Кінематографічні документальні твори – емоційні, беруть за душу, тривожать серце, виповнюють гордістю за величні досягнення наших земляків. Не дивно, що вони мають захопливі відгуки глядачів.
Створені студією фільми виконують державницьку, культуротворчу місію, утверджують гуманістичні й національні ідеали, ідеї незалежності України, духовні цінності українського народу, популяризують мистецьку спадщину українців, увічнюють пам´ять про найвидатніших українських мистців-гончарів, керамістів, заохочують громадян країни до художньої творчості. Особливо важливо, що Студія славить, передовсім, творчість митців Полтавщини, примножуючи внесок нашого краю в духовну скарбницю України.