До річниці від дня народження
6 травня нинішнього року опішненській гончарці Олександрі Федорівні Селюченко – заслуженій майстрині народної творчості України, членкині Національної спілки художників України – виповнилося б 99 років. У мистецтвознавчій літературі ім’я Олександри Селюченко зазвичай пов’язують зі створенням дитячої глиняної іграшки. Вона не лише продовжувала традиції у створенні образів, а й одночасно була оригінальним імпровізатором.
У гончарській родині Федора та Явдохи Селюченків завжди багато працювали, тож Олександра з дитинства була повноправною учасницею важкого й водночас цікавого трудового життя. Батько був організатором усієї гончарської роботи (готував глиняну масу, ангоби, поливи, випалював вироби), мати – ліпила, а брат – виготовляв посуд. Коли Олександра підросла, теж долучилася до справи. І вже в шестирічному віці вона вправно ліпила свої перші свистуни. Ліплення було для неї грою, яку вела мати – мудра наставниця, найкраща подруга й порадниця, перша вчителька гончарного ремесла. «Посадили і мене малою до лави ліпити. Брат гончарує, мама ліпить, а я – вчуся. Батько доводить до кінця все обпалом. Перш за все, я ліпила рибки і качечки. Так, моя матінка не знала, що вона привила любов до глини, що немов чари, за які все життя віддам і ладу не матиму – стану одинокою», – так зазначала Олександра Селюченко у своєму щоденнику. Не зважаючи на всі труднощі й негаразди, які довелося пережити родині (роки голоду, смерть старшого брата), Олександра росла допитливою дівчинкою. Вона допомагала батькам по господарству, училася розуміти красу природи, любила свята й народні пісні, вчилася ліпити глиняні скульптури.
Згасла творча Душа…
Колектив Національного музею-заповідника українського гончарства
в Опішному щиро сумує й висловлює співчуття
близьким і знайомим з приводу смерті
талановитої української керамістки Галини Кломбицької.
Її неперевершені глиняні шедеври залишаться навічно,
прикрашаючи собою всесвіт.
Пишаємося й радіємо, що композиція мисткині «Гончар»
стала невід’ємною частиною колекції Музею гончарства!
З трепетом у душі ми збережемо світлий спомин
про видатну творчу особистість!
Нехай Вам легко спочивається в Божих обіймах, дорога Пані Галино!
«Пам’яті майстрині фаянсу
27.04.2020 р. померла визначна майстриня фаянсу Г. Кломбицька.
МИСТКИНІ ГЛИНЯНОЇ ІГРАШКИ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ...
Сьогодні, 06.05.2020 року, минає 99 річниця від дня народження неперевершеної мисткині української глиняної іграшки, заслуженого майстра народної творчості України, члена Спілки художників України – Олександри Федорівни Селюченко.
ВИДАТНА ГОНЧАРКА вже спочиває в Завсвітах, проте її духовне багатство – мистецтво – житиме вічно!
Пропонуємо переглянути фільм Аудіовізуальної студії українського гончарства «Відродження» про життя та творчість Олександри Селюченко.
ВІЧНА Й СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ НАШІЙ КОЛЕЗІ Й ДРУГУ
Тяжка новина ввірвалася в серця колективів Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та Громадської організації «Конгрес українських керамологів». Сьогодні, 04.05.2020 року, Небесні Ворота відкрилися для чудової людини й чарівної жінки – Дяченко Людмили Леонідівни. Вона жила, раділа світу, людям, що оточували її… Проте безжальна, невблаганна хвороба вирвала її із земного буття.
До Музею гончарства Людмила прийшла 1993 року молодим, перспективним спеціалістом-бухгалтером. Через два роки очолила Музейну бухгалтерію, а з 2003-го – 13 років натхненно працювала на посаді генерального директора Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. За час її керівництва установа зазнала бурхливого розвитку, увінчаного проведенням чисельних науково-мистецьких форумів. Вона опікувалася видавничою діяльністю й доклала чимало зусиль і часу задля розбудови Музею й збагачення його фондової колекції. Навколо неї завжди гуртувалися люди, і до кожного вона вміла й прагнула знайти особливий підхід.
Вернісаж виставки робіт до дня народження молодої, талановитої, перспективної, креативної, неординарної художниці-керамістки – Аліни Літвіненко.
Арт-проєкт із фаянсового посуду минулого століття створюють в музеї гончарства, що в Опішні
Знайомтесь, нові музейні мешканці – "ГОРОБЦІ"
Зимові ноти весняної симфонії
ОНЛАЙН-ЕКСКУРСІЯ ДО МУЗЕЮ ГОНЧАРСТВА
Культурний карантин
На щастя, нам поталанило жити в еру розвитку цифрових технологій, які надають чимало можливостей. А не скористатися ними – просто неприпустимо!
Нині багато музеїв «ідуть у ногу з сучасністю» й все частіше підхоплюють модну хвилю розробки онлайн-екскурсій. Це унікальна можливість для всіх тих, хто мріє побувати в найпопулярніших музеях планети, але не має на те можливості, або ж просто не бажає виснажуватися в дорозі, стояти в черзі й ходити величезними парками чи виставковими залами, чи ніяк не може визначитися, де краще провести дорогоцінні вихідні або довгоочікувану відпустку.
ВІТАЄМО ЮВІЛЯРА!