Релік Ольга народилася в Кропивницькому. Закінчила Кропивницький державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка (2015). Учасниця літньої школи гончарства 2018 року.
Основні зацікавлення: кераміка, йога, східна культура, новітні технології, подорожі, захист довкілля, здорове харчування.
Її враження:
«Сьогодні, 10.11.2018, я нарешті дібралась до написання щоденника. Минуло майже 4,5 місяці від завершення навчання в Академії, емоції трошки стихли, тепер можна доволі зважено говорити про все, що було. Зараз я абсолютно точно можу сказати – я НАДЗВИЧАЙНО ЩАСЛИВА, що мала можливість бути в Опішні й отримати той досвід!
Я обожнюю людей! І в Академії я мала тисячу можливостей в цьому впевнитись! Адже за 3 тижні мене оточували такі різні, але просто неймовірні особистості.
Чого тільки вартувало проживання в одній хатині вп'ятьох з дівчатами! З ними сталась окрема любов. Галиночка, Даша, Ліза, Жанна – це був чудовий час разом! Пісні до першої ночі на верандочці, разом похід до школи і назад, готування обіду одне для одного, скажений будильник Жанни на всю хату КОЖЕН ранок – такі дрібнички і деталі тепер назавжди зі мною.
УЧИТЕЛІ. Окреме величезне дякую за них! Завдяки пані Наталі, пану Сергію й Зіні ми всі мали можливість бачити Диво й Магію, що народжуються з глини! І це просто захоплювало! Стільки знань, життєвої мудрості і доброти вони дали нам! Коли я дивилася на пані Наталю, то подумала, що для мене це взірець жінки її віку – така натхненна, мудра, відкрита новому й безкінечно закохана у свою справу і життя!
Хочеться виразити величезну подяку Музею й пану Олесю за можливість на цілих три тижні випасти зі своєї рутини, трошки забути про роботу й оточення та зануритися в чудесну атмосферу Музею й Глини! Оксаночко! Тобі окреме спасибі – ти душа Академії! Ніколи не забуду твій перший дзвінок – такий добрий і щирий голос, відкритість і готовність допомогти! Ти чудова!
У мене є декілька яскравих і теплих спогадів, якими б хотілося поділитися:
- Ввечері, коли випадало трішки вільного часу, я обожнювала всідатися на гойдалці біля хатинки, вмикати в навушниках Бумбокс «Тримай мене» і на повну насолоджуватися моментом, милуватися природою, скульптурами, нашою групою – кожен був чимось зайнятий, творив! Ці моменти на самоті з музикою серед такої краси– просто незабутні.
- В один з передостанніх днів ми з дівчата ми засиділися в хатинці за глиною, музикою і розмовами. Почав падати дощ, дощовик лише в однієї. Тому в хід пішли всі підручні засоби – коробки, пакетий миски на голову по дорозі додому. Найефектніший образ за весь час Академії!
- Повернення Лізи! Це ціла історія!
Жанна: Кто-то стучит в дверь и не отвечает, и я сейчас не шучу!
Я: Треба взяти ніж!
Галя біжить на кухню по ніж. Ліза, зачувши наші наміри взяти холодну зброю, вирішила перестати грати в мовчанку, зрозуміла, що сюрприз занадто несподіваний, й подала голос.
- Варенички і Катя! Ці пухкенькі, свіжесенькі, полтавські варенички змусили мене тимчасово здатися й забути, що я не вживаю випічку і цукор!
- Візит до Василя Омеляненка. Це був найзворушливіший, найдушевніший та найсльозливіший епізод усієї Академії, особисто для мене! Навіть зараз я пишу й на очі навертаються сльози, чесно! Рада, що придбала в нього коника, тепер милуюся ним і стає тепліше всередині.
- Моя йога-презентація – отримала величезне задоволення відпроведення! Скажено хвилювалася, але після кожного слова подяки все всередині розквітало!
Це були супернасичені, драйвові, незабутні три тижні мого життя! ДЯКУЮ»!
