 |
«…Були великі гончарі
Колись у ріднокраї.
Пишався ними наш народ.
Народ їх пам’ятає…».
Петро Перебийніс
Ці рядки про відому гончарку, заслуженого майстра народної творчості України Настю Савівну Білик-Пошивайло. З дитячих років розпочала вона займатися творчою роботою. Керамічного мистецтва навчалася в Трохима Назаровича Демченка. У 1957 році підвищувала кваліфікацію в Керамічній майстерні при Академії Архітектури УРСР. Творчою спеціальністю і покликом душі майстрині стала дитяча іграшка. Крім цього, працювала над тематичними композиціями за мотивами творів М.Гоголя, І.Котляревського, П.Мирного, Т.Шевченка, В.Короленка. Вона була учасницею багатьох виставок як в Україні, так і за її межами (Болгарії, Угорщині, Канаді, Югославії, Російській Федерації).
Усім, кому пощастило особисто знати Настю Савівну, помічали дивовижну річ: її роботи були схожі на саму авторку, такі ж веселі, дотепні, кмітливі, оптимістичні. Так і жила творячи добро й красу, даючи людям надію на краще.
У Національному архіві українського гончарства зберігається фонд цієї талановитої майстрині. Він містить документи й матеріали персонального характеру, відомості про громадську й творчу діяльність.
Запрошуємо в Національний архів українського гончарства детальніше ознайомитися з ними.{jcomments on}
«…Були великі гончарі
Колись у ріднокраї.
Пишався ними наш народ.
Народ їх пам’ятає…».
Петро Перебийніс
Яценко Оксана,
науковий співробітник
Національного архіву українського гончарства