Василь Боднарчук. «Квадратне побачення».
Опішне, Полтавщина. 1999. Фото Тараса Пошивайла.
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Чи можна в глині відобразити найтонші душевні пориви й емоційні переживання? Виявляється, можна, коли за справу береться справжній Майстер-творець. Таким, безсумнівно, можна вважати художника-кераміста Василя Боднарчука (Львів). Він відчуває глину не тільки талановитими руками, а й щирим серцем.
Опішне й Василя Боднарчука теж поєднала глина. В одному із численних інтерв’ю майстер згадував: «Моя трудова біографія розпочалася в Опішному, на Полтавщині. «Майстер-ліпник заводу «Художній керамік» — перший запис у моїй трудовій книжці, датований 1968 роком. Довелося працювати з відомими майстрами — Василем Омеляненком, Михайлом Китришем, Іваном Біликом. Без них не було б мене як кераміста. Зрозуміло, що моя участь у Всеукраїнському симпозіумі з монументальної кераміки «Поезія гончарства на майданах і в парках України» (1999), І Національному симпозіумі гончарства (2000) в Опішному не була випадковою. Нині я часто буваю в Опішному — то як куратор гончарного симпозіуму, то як член журі. Кожного разу відкриваю тут для себе щось нове. Опішне — це надзвичайне місце, як і Косів, і Львів» [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vasil-bodnarchuk-glina-prihovuye-she-stilki-syurpr/].
Окрасою Національної галереї монументальної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному стали конкурсні роботи Василя Боднарчука «Квадратне побачення» (1999) й «Діалог» (2000).
У геометрії форма куба вважається однією з ідеальних, так і люди часто намагаються на інших справити враження цілковитої досконалості. Але в житті так не буває. Тому й мають куби Василя Боднарчука в роботі «Квадратне побачення» поверхню, вкриту виступами й заглибленнями. І тільки від кожного з нас залежатиме, наскільки близько ми зможемо наблизитись один до одного, не втрачаючи й не руйнуючи індивідуальності.
Глибокою з погляду психології людських стосунків є контакт-скульптура «Діалог». Символічні голови чоловіка й жінки знаходяться на обертових частинах, тому й «діалог» між ними можна будувати по-різному: повернутися, щоб почути й зрозуміти співрозмовника, або ж проігнорувати, і тоді проблема залишиться невирішеною. Завжди є вибір, але не завжди, як показує час і життєвий досвід, він виявляється правильним.
У переддень свята закоханих бажаємо, щоб усі діалоги й побачення відбувалися в атмосфері цілковитого взаєморозуміння й дарували радість від спілкування з рідною людиною.
Василь Боднарчук – член журі І ІНТЕРСимпозіуму кераміки в Опішному «2010: 10х10».
Опішне, Полтавщина. 2010. Фото Тараса Пошивайла.
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Василь Боднарчук. «Діалог».
Опішне, Полтавщина. 2000. Фото Тараса Пошивайла.
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Лариса Гавриш,
екскурсовод І категорії