23 роки тому Україна вперше зробила ковток свободи й вільно розгорнула жовто-блакитний стяг, свою національну символіку. 23 та 24 серпня 2014 року, вкотре з часу отримання державної самостійності, країна відзначила два національні свята – День Державного Прапора і День Незалежності. Однак цього рокусвяткування наповненескорботно-гірким присмаком, змішаним з кров’ю й слізьми народу, тих, хто відстоює право на єдність і вільний завтрашній день Вітчизни. Тому напередодні та в дні урочистостей по всій Україні лунали і вітальні промови, і слова співчуття та підтримки. Цьогорічні заходи пройшли з особливо патріотичним настроєм.
Громада Опішного приєдналася до національного відзначення знаменних свят, приурочивши до них ще одну визначну подію для свого краю: 22 серпня в одному з центральних парків селища відбулося відкриття пам’ятника великому поету, художникові й громадянину, духовному батькові, пророку української нації – Тарасові Григоровичу Шевченку. Нарешті й Опішне зустріло в себе славетного Генія нашого народу!
На знак пошанування пам’яті Тараса Шевченка й урочистостей, присвячених головним державним святам, колектив Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному високо розгорнув біля монумента синьо-жовті прапори. У цей великий день кожен тримав у руках не лише стяг, у кожного в долонях – частка рідної блакиті неба над золотом рідних ланів, а в серці –любов до України, біль і молитва за її подальшу долю.
Почесні гості урочистих зборів опішненської громади – народний депутат України Юрій Бублик, голова Зіньківської районної державної адміністрації Павло Омельченко, голова Зіньківської районної ради Андрій Рись, голова громадської організації «Опішне – Шевченку» Анатолій Устименко та селищний голова Світлана Педченко – доклали чимало зусиль, щоб відкриття пам’ятника – погруддя Кобзареві – відбулося так символічно, в рік відзначення 200-ліття від дня його народження. «Ми усією громадою йшли до цього дня. І саме з нагоди двадцять третьої річниці Незалежності України нам це вдалося. Ми відкрили для себе Шевченка. Ми відкрили для себе батька. Ми відкрили для себе Кобзаря», – наголосила селищний голова Світлана Педченко. Народний депутат Юрій Бублик у своїй промові твердо запевнив: «Те, що залишив нам у спадок Великий Кобзар, жоден окупант, жоден ненависник української нації, української державності не міг і не зможе знищити. В кожній українській родині був, є і залишатиметься геній Шевченко». Запрошений до слова директор Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор історичних наук, професор Олесь Пошивайло урочисто відзначив: «Особисто для мене цей день означає, що гончарна столиця України тільки відсьогодні почала утверджувати територію української свободи. Цей пам’ятник Тарасу Шевченкові мені сьогодні уявився як своєрідний межовий стовп, який відокремив те, що ми робили досі, і те, що ми робитимемо завтра. А завтра ми повинні бути іншими, ми повинні нарешті остаточно порвати з радянською більшовицькою ідеологією. Ми повинні об’єднуватися навколо своїх людей, своїх героїв. Ми повинні, насамперед, вшанувати своїх, і, думаю, що цей акт утвердження імені великого Кобзаря свідчить про те, що ми зробили важливий крок у цьому напрямку. Відтепер ми повинні злитися у велике річище – творення нової України, як мріяв великий Кобзар. Гончарі нашого краю впродовж уже більш ніж ста років популяризують творчість Тараса Шевченка. Вони ще з кінця ХІХ століття виготовляли глиняні скульптури, бюсти Шевченка, які сьогодні зберігаються не лише серед домашніх святинь українських родин, а й в більшості музеїв України та за межами нашої держави. Читаючи Шевченка можна навчитися житейської мудрості, як себе вести у цей складний час, і нарешті, як нам усім любити Україну. Тільки із заповітами Шевченка ми спроможні утверджувати себе як велику світову націю. Вічна слава Шевченку!»
Святкові заходи з нагоди Дня Державного Прапора і Дня Незалежності України продовжив флешмоб «За єдину Україну», організований молоддю селища, а також урочисті збори та концерт. У рамках такого святкування стало доброю традицією нагороджувати жителів селища почесними грамотами за вагомі здобутки в професійній сфері. Цього року Опішненська селищна рада в номінації «Кращий працівник культури» відзначила виконувача обов’язків завідувача Науково-пошукового відділу керамологічних джерел Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Оксану Яценко, а в номінації «Кращий науковець» – молодшого наукового співробітника Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України,наукового співробітника Відділу сучасної художньої кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Оксану Ликову.
Урочистості напередодні найбільших державних свят, до яких долучилася опішненська громада, засвідчили, що незалежність починається в душі кожного українця, у серці тих, хто плідно працює на благо своєї Батьківщини, прославляючи її на обраному життєвому шляху. З наших особистих перемог складаються перемоги України. Любіть Батьківщину так, як любив її великий Тарас! Тоді Україна буде єдиною, сильною і суверенною державою!{jcomments on}
Редактор І категорії
Жанна Різниченко
|
|
|
|
|
|
|
|
|