Феєрверк кольорів у гончарській столиці

    Вже неодноразово Національний музей-заповідник українського гончарства стає першовідкривачем мистецьких акцій для своїх відвідувачів і шанувальників. Не є виключенням і цей, 2012 рік. Для того, щоб привернути увагу сучасного музейного відвідувача, потрібно докласти максимум зусиль усьому колективу. Результатом неординарного мислення керівництва став новий проект в рамках «ЗДВИГ-2012» – I Національний КерамоГРАФІТІфест. Ні для кого не секрет, що так мислити, як графітисти, здатні не всі, результат їхньої праці завжди викликає бурю емоцій і обговорень. Для Опішного 27 та 28 червня 2012 року стали своєрідним відкриттям вуличного мистецтва. Від перших хвилин роботи і до закінчення творчого дійства, навколо учасників фестивалю збиралися глядачі. Так як робота кипіла обабіч дороги по вулиці Партизанська, то всі без винятку водії пригальмовували, щоб помилуватися несподіваним дійством. Спочатку на обличчях проглядалося здивування, а іноді й обурення, але згодом, в очах запалювалося щире захоплення процесом. Для митця то, мабуть, найбільша подяка!

   З кожною хвилиною, з кожним подихом, непоказна бетонна огорожа поступово перетворювалася у своєрідний сучасний гончарський літопис. Хочеться щиро привітати перших учасників, які не побоялися проявити себе (окремі з них вперше взяли до рук балончики з фарбою!): Тетяна Резнікова (Одеса), Дарина Забудська (Одеса), Аліна Літвіненко (Полтава), Катерина Ливиненко (Олександрія), Васил Лінде (Бунвіль, США), Юлія Вишневецька (Полтава), Олена Горєлова (Кіровоград), Олеся Криволапова (Харків).

   Варто зауважити, що Положенні була заявлена тема та ідея Керамографітіфесту – гончарство та Опішне, а одне із завдань для учасників – опрацювати орнаменти Василя Кричевського – видатного український архітектор, живописця, графіка, творця українського архітектурного стилю, одного із засновників Української академії мистецтв, автора українського герба, автора проекту будівлі колишнього Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1914–1916), який упродовж 1902–1916 року неодноразово бував у Опішному, де спілкувався з місцевими гончарями, залучав їх до оздоблення спроектованих ним будинків в українському архітектурному стилі й сформував найбільшу на початку ХХ століття приватну колекцію опішнянської кераміки. Ескізи учасників містили не тільки елементи орнаментів, а й стали сучасним втіленням ідей творчості художника з минулого століття.
   Вдалим рішенням із елементами орнаментики Василя Кричевського скористалася Олеся Криволапова «МЕТАМОРФОЗИ», яка і стала переможницею I Національного КерамоГРАФІТІфесту. Її оригінальність втілення ідеї відмітили і самі учасники. Та для пересічного глядача найкращою стала робота Катерини Литвиненко «Світобачення» (впродовж 3 годин всі бажаючі мали змогу висловити свою думку і проголосувати паралельно з професійним Журі, це голосування ніяк не вливало на рішення професійного Журі!).
   Швидко минув відведений для роботи час та конкурсанти стали не лише суперниками, а й щирими прихильниками вуличного мистецтва ГРАФІТІ. Дехто з них висловлювали бажання стати учасником і на наступний рік, обіцяючи вдосконалити своє вміння працювати з аерозолями.
   Щиро дякую всім учасникам і тим, хто підтримував художників під час роботи!
   Бажаю творчих злетів до нових вершин і до скорого побачення в Опішному!{jcomments on}

Автор фото Тарас Пошивайло

Жанна Чечель,

куратор I Національного КерамоГРАФІТІфесту