Запрошує Музей гончарства в Опішному

Заслужений майстер народної творчості України Микола Гаврилович Пошивайло проводить майстер-клас. Опішне, Полтавщина. 2010. Фото Тараса Пошивайла.Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Національний архів українського гончарства

Вже зовсім скоро земля пробудиться від глибокого зимового сну й повітря наповниться п’янкими пахощами буйноквіття. Чим більше це усвідомлюєш і чекаєш, тим більше хочеться змінити хоча б щось в своєму повсякденні, набратися нових вражень, доторкнутися до прекрасного. За новими враженнями ми вирушаємо до найближчого лісу, парку, річки чи до картинної галереї, музею. Проте є таке місце, де можна водночас помилуватися прекрасними краєвидами, доторкнутися до витоків гончарної спадщини українців, побачити шедеври народної й професійної кераміки, відчути на дотик приємну прохолоду сирої глини й випробувати себе в ролі гончаря – виготовити виріб власними руками.

У Полтавщині таким місцем є Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, який завжди радий вітати і дорослих, і дітей. І повірте, нам є чим Вас здивувати! Чого варта лише колекція садово-паркової монументальної керамічної скульптури під відкритим небом. Вироби художників-керамістів приваблюють глибиною творчого задуму й довершеністю форм, одні примушують задуматися над проблемами людського існування, інші –  щиро посміятися. Кожен знайде «свою» роботу.

   З оглядових майданчиків видно чудові краєвиди, які бувалі відвідувачі вже «охрестили» «українською Швейцарією». Високий пагорб, за яким простяглися ліси й поля, є не тільки археологічною пам’яткою, а й найвищою географічною точкою Полтавщини. Невідомий дописувач, який сховав своє ім’я за ініціалами А.Т., так 1892 року описував у журналі «Київська старовина» цей куточок природи: «Місцевість ця, за красою своєю, за багатством своєї природи не має собі рівної в Поворсклі й може позмагатися з кращими за мальовничістю місцезнаходження куточками Дніпровських побережин... Турист, поет, художник, етнограф багато винесли б звідси нових вражень, запаслися б щедрими матеріалами кожний для своїх робіт». Пройшло вже більше століття, а краса залишилася такою ж.  Її важко описати, це варто побачити на власні очі.

   Не менш привабливою є внутрішня експозиція музею. Вам цікаво, яким глиняним посудом користувалися наші предки? Тоді вам до мисника! І якщо миски, глечики й горщики вам знайомі, то про ринку з тулійкою, куришку,  куманець, барило почуєте, напевне, вперше. Світлини кінця ХІХ – початку ХХ століття покажуть весь процес гончарного виробництва:  від видобутку глини до продажу кераміки на ярмарках та базарах. Нікого не залишить байдужим колекція кахель з різних куточків України.

   Дітям буде цікаво побачити, чим гралися задовго до появи ляльок Барбі й машинок з радіокеруванням.  Стенд з дитячою іграшкою познайомить відвідувачів із  баринями, кониками, свистунцями, дрібними копіями ужиткового глиняного посуду.

   Вас приємно здивують картини з глини – панно.  Вони продемонструють, як відносно невелика робота може втілити глибину філософського задуму автора.

   На згадку про відвідування нашого музею Ви отримаєте подарунок (що саме, нехай залишиться сюрпризом).

   Далі на Вас чекають садиби майстрині-іграшкарки Олександри Селюченко, гончарної родини Явдохи та Гаврила Пошивайлів (саме це подружжя стояло біля витоків музею, з їх приватної колекції глиняних виробів беруть початок музейні фонди), філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа (тут представлено не тільки кераміку, а й вишивку, іконопис, писанкарство).

   Будемо раді кожному, а позитивні емоції й враження Вам гарантовано!

   До зустрічі в Опішному! Чекаємо Вас!

Частина колекції садово-паркової монументальної скульптури. Опішне.  Полтавщина. 2003. Фото Олеся Пошивайла. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Національний архів українського гончарства{jcomments on}

екскурсовод Лариса Гавриш