Міжнародна науково-практична керамологічна конференція «Глиняна іграшка: історія, традиції, перспективи»

19–22 жовтня 2010 року в гончарній столиці України – містечку Опішне (Полтавщина) – проходила Міжнародна науково-практична керамологічна конференція «Глиняна іграшка: історія, традиції, перспективи», організована зусиллями Національної академії наук України, Інституту народознавства НАН України, Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному», Міністерства освіти і науки України, Львівської національної академії мистецтв, Державного музею іграшки, Українського керамічного товариства, Українського фонду культури, а також Художньо-педагогічного музею іграшки (Російська Федерація), дирекція якого дала згоду бути одним зі співорганізаторів заходу, та, на жаль, представники цього закладу не змогли взяти участь у його роботі.
Метою конференції було вивчення місця й ролі глиняної іграшки в традиційно-побутовій і сучасній культурі, з’ясування перспектив її розвитку.
У роботі наукового зібрання взяли участь майже 50 українських і чужоземних керамологів, істориків, археологів, мистецтвознавців, етнологів, краєзнавців, музеологів, мистців, урядовців, відповідальні працівники зацікавлених міністерств і відомств, працівники наукових установ, мистецьких навчальних закладів, творчі спілки, художники-керамісти, колекціонери, студенти з Києва, Львова, Луцька, Косова, Сум, Сімферополя, Полтави, Опішного, Луганська, Пархоменко (Україна), Москви, Санкт-Петербурга, Суджі (Російська Федерація), Дібурга (Німеччина).

Тематика наукових доповідей, які прозвучали на конференції, охоплювала питання: історія глиняної іграшки // історія її вивчення // форми й декор як давньої, так і сучасної глиняної іграшки // дослідження дрібної пластики в археологічних культурах // проблеми місцевих, регіональних та загальнонаціональних особливостей виготовлення // осередки виготовлення // майстри глиняної іграшки // особливості збуту й організації виставок-продажів глиняної іграшки // глиняна іграшка в музейних колекціях // особливості експозиційного показу // ігри з використанням глиняних виробів // роль глиняної іграшки у виховному процесі.
Пленарне засідання конференції розпочалося 19 жовтня зі вступного слова директора Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, провідного наукового співробітника Відділу етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, голови Правління Українського керамічного товариства, головного редактора «Українського керамологічного журналу», доктора історичних наук, заслуженого діяча науки і техніки України Олеся Пошивайла; генерального директора Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Людмили Дяченко; директора Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному», молодшого наукового співробітника Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, кандидата історичних наук, заслуженого працівника культури України Людмили Овчаренко; директора Державного музею іграшки Міністерства освіти і науки України Людмили Гладун (Київ); завідувача Кафедри кераміки Львівської національної академії мистецтв, доктора мистецтвознавства, професора Ореста Голубця (Львів).
Цього дня також прозвучали доповіді мистецтвознавця, завідувача Відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України, кандидата мистецтвознавства Людмили Герус (Львів), яка охарактеризувала типи, художні особливості української глиняної іграшки кінця ХІХ – першої половини ХХ століття; керамолога, наукового співробітника Відділу декоративного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України, члена Національної спілки художників України, кандидата мистецтвознавства Олени Клименко (Київ), яка повідомила присутнім про основні тенденції розвитку, художні особливості опішненської іграшки кінця ХІХ – початку ХХІ століття.
Директор Недержавного закладу культури «Санкт-Петербурзький музей іграшки», член Секції художньої критики і мистецтвознавства Санкт-Петербурзької спілки художників, кандидат мистецтвознавства Марія Марченко (Санкт-Петербург, Російська Федерація) та експерт з кераміки, колекціонер Рольф Марі (Дібург, Німеччина) розповіли про особливості глиняної іграшки Вестервальда (Німеччина).
Виступи директора Державного музею іграшки Міністерства освіти і науки України Людмили Гладун (Київ), музеолога, завідувача Відділу науково-фондової роботи Національного музею українського народного декоративного мистецтва Ірини Бекетової (Київ), керамолога, молодшого наукового співробітника Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, старшого наукового співробітника Відділу сучасної художньої кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Оксани Ликової (Опішне), етнографа, завідувача Науково-дослідницького відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею Галини Галян (Полтава), музеолога, старшого наукового співробітника Черкаського обласного художнього музею Тамари Бондаренко (Черкаси) присвячувалися глиняній іграшці, яка зберігається у фондових збірках музеїв, де вони працюють. Також була заявлена доповідь мистецтвознавця, старшого наукового співробітника Відділу етнографії Луганського обласного краєзнавчого музею Наталі Каплун (Луганськ) «Свистунець у колекції луганського обласного краєзнавчого музею».
Провідний архівіст Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, молодший науковий співробітник Науково-пошукового Відділу керамологічних джерел Національного архіву українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Лариса Гавриш (Опішне) охарактеризувала особливості експозиційного показу глиняної іграшки в музейних експозиціях і тимчасових виставках.
Цього ж дня, після засідання, учасники й гості конференції ознайомилися з Національним музеєм-заповідником українського гончарства в Опішному, Меморіальним музеєм-садибою гончарки Олександри Селюченко, Меморіальним музеєм-садибою гончарської родини Пошивайлів, Меморіальним музеєм-садибою філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа; оглянули виставку творів Національного фотоконкурсу «Гончарні ВІЗІЇ країни»; побували на презентації Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату «Колегіум мистецтв у Опішному», де, окрім іншого, ознайомилися з музеєм дитячої та юнацької творчості, оглянули виставки творчих робіт учасників І, ІІ, ІІІ, ІV Міжнародних молодіжних гончарських фестивалів та «Казковий світ традиційної опішненської іграшки», побували на майстер-класах майстрів глиняної іграшки, учнів і вчителів цього мистецького закладу.
Другого дня конференції учасники заслухали доповіді керамолога, заступника з наукової роботи директора Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара», голови Київського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, кандидата історичних наук, заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Пошивайла (Київ) «Глиняна іграшка: міфоритуальний символ, культурний знак чи ігровий атрибут?»; керамолога, докторанта Львівської національної академії мистецтв, кандидата мистецтвознавства Ольги Школьної (Київ) «Фарфорова лялька: поява, функціональні особливості, колекційні групи».
Керамолог, завідувач Відділу палеогончарства Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, старший науковий співробітник Відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, кандидат історичних наук Анатолій Щербань (Опішне) репрезентував доповідь про історію фігуративної глиняної пластики Лівобережної України.
Керамолог, молодший науковий співробітник Відділу палеогончарства Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, старший викладач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка, кандидат історичних наук Оксана Коваленко (Полтава) ознайомила учасників конференції з доповіддю «Іграшка чи ремесло: один із аспектів дитинства в ранньомодерній Україні», написаною у співавторстві з асистентом кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка, кандидатом історичних наук Ігорем Сердюком (Полтава). Жваве обговорення викликав виступ студентки факультету культурології Харківської державної академії культури Ярослави Яковлєвої (Харків), яка розповіла присутнім про модифікацію зооморфних форм у дрібній пластиці.
Після пленарного засідання учасники та гості наукового зібрання ознайомилися з виставкою рейтингових публікацій ІV Національного конкурсу публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе-2010» (за публікаціями 2007 року) та взяли участь у церемонії офіційного оголошення й нагородження переможців цього конкурсу.

Третій день роботи наукового форуму також був досить насиченим. Він розпочався з презентації виставки «Українська глиняна іграшка кінця ХІХ – початку ХХІ століття з колекції Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному». Учасники конференції також ознайомилися з ІІ Національною виставкою-конкурсом художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!», а також виставками:
• «Шлях ПОСВЯЧЕНОГО» (до 100-річчя від дня народження лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, славетного гончаря Івана Білика);
• «МАЕСТРО гончарного БАРОКО» (до 85-річчя від дня народження лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, славетного гончаря Василя Омеляненка);
• «РЕінкарНАЦІЯ РОДУ, або ЕТНОбуття на ГОНчарному КРУЗІ» (до 100-річчя від дня народження подружжя одного з найдревніших гончарних родів України – Гаврила та Явдохи Пошивайлів – та 80-річчя від дня народження їхнього сина, заслуженого майстра народної творчості України, лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького, славетного гончаря Миколи Пошивайла);
• «Гуцульська й покутська кераміка в зібранні Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному».
Потім учасники побували на церемоніях офіційного оголошення й нагородження переможців Національного фотоконкурсу «Гончарні ВІЗІЇ країни» та ІІ Національної виставки-конкурсу художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!», презентаціях фільму «І ІНТЕРСимпозіум кераміки в Опішному «2010: 10х10» та першого в Україні фундаментального наукового альбому-каталогу «Перша Національна виставка-конкурс художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!».
Насичена програма заходів продовжилася робочим засіданням наукової конференції, де було заслухано доповідь завідувача Відділення декоративно-прикладного мистецтва і народних промислів Суджанського технікуму мистецтв Юрія Спесивцева (Суджа, Російська Федерація), який розповів присутнім про давню й сучасну суджанську глиняну іграшку.
Художник-кераміст, член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України Володимир Онищенко (Київ) присвятив свій виступ іграшкарці Насті Білик-Пошивайло.
Історик, молодший науковий співробітник Кримської республіканської установи «Етнографічний музей» Юлія Робак (Сімферополь) повідомила про майстрів глиняної іграшки з Криму. Студентка історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка, лауреат Премії імені Василя Скуратівського Анна Скоряк (Полтава) репрезентувала доповідь про збут глиняної іграшки.
Цього дня також прозвучали доповіді художника-кераміста, викладача Одеського художнього училища імені Митрофана Грекова Олени Жернової (Одеса) – «Глиняна іграшка як рушійний фактор етнопедагогічного експерименту в одеському художньому училищі»; історика, директора Історико-меморіального музею Олександра Пархоменка, керівника дитячої гончарної студії «Відродження» Таїси Блюм (Луганщина) – «Нові форми роботи музею з формування в дітей духовних і культурних цінностей засобом виготовлення глиняної іграшки»; етнографа Людмили Настенко (Київ) – «Іграшка як історичний свідок»; історика, старшого викладача Кафедри культурології Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка Тетяни Зіненко (Опішне) – «Глиняна іграшка в експорті художніх творів опішненського заводу «Художній керамік» (60-ті – 70-ті роки ХХ століття)».
В останній день конференції доповіді виголосили керамолог, в.о. вченого секретаря Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, старший науковий співробітник Відділу етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Світлана Пошивайло (Опішне) – «Номени на позначення глиняної іграшки Полтавщини в публікаціях і польових матеріалах ІІ половини ХХ – початку ХХІ століття»; керамолог, старший науковий співробітник Відділу сучасної художньої кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, молодший науковий співробітник Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, кандидат історичних наук Костянтин Рахно (Опішне) – «Північно-іранські паралелі в глиняній іграшці Лівобережної України»; керамолог, старший науковий співробітник Відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, молодший науковий співробітник Відділу палеогончарства Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України Валентина Троцька (Опішне) – «Гончарні горни Опішного ХХ – початку ХХІ століття для випалювання іграшки».
Доповідь керамолога, завідувача Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, завідувача Відділу етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, кандидата історичних наук Людмили Меткої (Опішне), написана у співавторстві з дослідником народної медицини Андрієм Шкарбаном (Черкащина), присвячувалася реконструкції елементів жіночого одягу (за матеріалами трипільської глиняної пластики та вузлової ляльки).
Також були заявлені доповіді про історію дрібної пластики різних археологічних культур та художні особливості дрібної пластики, зокрема трипільської, лужицької, висоцької, пізньоскіфської культур та античної доби. Серед них – доповідь доцента Кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Таврійського національного університету імені Володимира Вернадського, кандидата історичних наук Володимира Власова (Сімферополь) про мініатюрні ліплені посудини з варварського поселення римської доби в Барабанівській балці; провідного наукового співробітника Інституту археології РАН, доктора історичних наук, доцента Сергія Внукова (Москва, Російська Федерація) у співавторстві з аспірантом кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Таврійського національного університету імені Володимира Вернадського Сергієм Шапцевим (Сімферополь) про мальовану античну іграшку із розкопок греко-скіфського городища Кара-Тобе; керамолога, доцента кафедри дизайну Луцького національного технічного університету, кандидата мистецтвознавства Наталі Скляренко (Луцьк) про художні особливості дрібної пластики первісного часу (за матеріалами Волині й Волинського Полісся).
Виступ керамолога, молодшого наукового співробітника Відділу палеогончарства Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, старшого наукового співробітника Відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, кандидата історичних наук Анатолія Гейка (Опішне) репрезентував українську народну гру «Крем’яхи» з використанням глиняних виробів.
Доповідь керамолога, старшого наукового співробітника Відділу етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, молодшого наукового співробітника Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, лауреата премії імені Василя Скуратівського Олени Щербань (Опішне) присвячувалася сучасному опішненському півнику-свистунцю.
На конференції було заявлено доповіді мистецтвознавця, старшого викладача Кафедри декоративно-прикладного мистецтва Відділу художньої кераміки Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв Олександри Кушнір (Косів) про місце глиняної іграшки в типології косівської кераміки другої половини ХХ століття; керамолога, директора Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному», молодшого наукового співробітника Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, кандидата історичних наук, заслуженого працівника культури України Людмили Овчаренко (Опішне) – «Традиційна глиняна іграшка – складова навчально-виховного процесу в державній спеціалізованій художній школі-інтернаті «Колегіум мистецтв у Опішному»; народного майстра Анни Матвієнко (Котельва, Полтавщина) про іграшку у творчості валківського мистця, заслуженого майстра народної творчості України Бориса Цибульника; викладача скульптури і кераміки Відділення образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва Сумського вищого училища мистецтв і культури імені Дмитра Бортнянського Галини Жук (Суми) – «З досвіду роботи з відродження традицій глиняної іграшки викладача Галини Жук»; екскурсовода Сектора популяризації гончарської спадщини, екскурсій та туризму Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Ірини Чирки (Опішне) – «Роздуми про іграшку»; філолога, завідувача Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Вікторії Зубань (Опішне) – «Глиняна іграшка в колекції Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа»; філолога, наукового співробітника Відділу етнографії Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, молодшого наукового співробітника Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України Наталі Визір (Опішне) – «Глиняна іграшка в керамологічній колекції Івана Зарецького (із зібрання Російського етнографічного музею в Санкт-Петербурзі)»; завідувача Відділу автоматизації та внутрішньої механізації внутрішньобібліотечних процесів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Котляревського, викладача вищої категорії історії та географії Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка Олега Белька (Полтава) – «Асортимент, форми й ареал збуту гончарної продукції Полтавщини наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття»; художника-реставратора Відділу фондової роботи Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Олени Трикоз (Опішне) – «Специфіка реставрації глиняної іграшки»; завідувача Гончарської Книгозбірні України Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, провідного бібліотекаря Керамологічної бібліотеки України Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України Галини Панасюк (Опішне) – «Глиняна іграшка у виданнях Гончарської Книгозбірні України»; завідувача лабораторії кераміки Кафедри образотворчого мистецтва архітектурного факультету Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Ніни Чопенко (Полтава) – «Опішненські родовища глин як сировина для виготовлення глиняних виробів».
Загалом конференція охопила надзвичайно широкий спектр проблемних питань, присвячених українській, російській, німецькій глиняній іграшці. Всі засідання проходили зацікавлено, в невимушеній творчій атмосфері. Неодноразово зав’язувалися жваві дискусії, що сприяли з’ясуванню актуальних питань.
Матеріали конференції невдовзі будуть опубліковані у збірнику наукових праць.

Куратор Міжнародної науково-практичної керамологічної конференції – керамолог,старший науковий співробітник Відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, молодший науковий співробітник Відділу палеогончарства Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України Валентина Троцька