«Гончарство Гуцульщини та Покуття: ідеологічні міфи й історичні реалії»

   Кожен з гончарних осередків Гуцульщини та Покуття славиться здобутками своїх як безіменних майстрів-гончарів, так і відомих художників-керамістів. Проте історію виникнення, становлення та розвитку покутського і гуцульського гончарства до цього часу вивчено недостатньо. Тому й виникла необхідність залучення як молодих, так і поважних вчених-дослідників гончарства з різних наукових установ України, музейних працівників, краєзнавців, мистців, викладачів мистецьких навчальних закладів, підприємств художніх промислів, творчих спілок, урядовців, відповідальних працівників зацікавлених міністерств і відомств до активного обговорення питання розвитку гончарства цих історико-етнографічних районів України.
Упродовж 30 червня – 03 липня в Гончарній столиці України – містечку Опішному (Полтавщина) – з метою обговорення сучасних проблем гончарних осередків Гуцульщини і Покуття, визначення перспектив їх майбутнього розвитку проводився Міжнародний керамологічний симпозіум «Гончарство Гуцульщини та Покуття: ідеологічні міфи й історичні реалії», присвячений 100-річчю від дня народження Катерини Матейко – відомого керамолога, дослідниці гончарства західних областей України.

Організаторами симпозіуму виступили: Національна академія наук України, Інститут народознавства НАН України, Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, Міністерство культури і туризму України, Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному», Міністерство освіти і науки України, Львівська національна академія мистецтв, Косівський державний інститут прикладного й декоративного мистецтва імені Василя Касіяна Львівської національної академії мистецтв, Національна спілка художників України, Український фонд культури, Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна», Українське керамічне товариство.
Участь у симпозіумі взяли: керамологи, історики, археологи, етнологи, культурологи, мистецтвознавці, краєзнавці, музеологи, викладачі мистецьких навчальних закладів, студенти мистецьких навчальних закладів, художники-керамісти України, Латвії, Російської Федерації.
На початку пленарного засідання учасників конференції привітали співорганізатори симпозіуму: директор Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України Олесь Пошивайло, генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Людмила Дяченко, кандидат мистецтвознавства, доцент Косівського державного інституту прикладного й декоративного мистецтва імені Василя Касіяна Львівської національної академії мистецтв Марія Гринюк. Вітання переказали Міністр культури і туризму Михайло Кулиняк, Президент Національної академії наук України, академік НАН України, Герой України Борис Патон, директор Інституту народознавства НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук Степан Павлюк, завідувач кафедри художньої кераміки Львівської національної академії мистецтв, доктор мистецтвознавства Орест Голубець.
У доповідях і повідомленнях, виголошених під час пленарного та секційних засідань, обговорювалося широке коло питань з проблем гончарства Гуцульщини та Покуття: історія вивчення та сучасний стан вивченості; персоналії дослідників; проблематика сучасних наукових, науково-популярних, публіцистичних та інформативних публікацій; історія гончарних осередків; колекції гуцульської і покутської кераміки в Україні та в інших країнах світу: історія формування, склад колекцій; приватне колекціонування: історія збиральництва, форми популяризації, творчість колишніх і сучасних гончарів та художників-керамістів; основні напрямки популяризації гуцульського і покутського гончарства; особливості експозиційного показу творів гончарів; гончарне шкільництво: історія, досвід і втрати, перспективи.
Оскільки симпозіум було присвячено 100-річчю від дня народження українського керамолога Катерини Матейко, про її керамологічну спадщину в справі вивчення гончарства Гуцульщини і Покуття доповіла етнолог, молодший науковий співробітник Відділу етнології Інституту народознавства НАН України Стефанія Гвоздевич. Сучасний стан вивченості та проблеми фальшованих концептів про гуцульське та покутське гончарство в наукових працях ХХ – початку ХХІ століття окреслив у своїй доповіді керамолог, директор Інституту керамології, провідний науковий співробітник Відділу етнографії Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України Олесь Пошивайло. Керамолог, науковий співробітник Відділу сучасної художньої кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, молодший науковий співробітник Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології Жанна Чечель у своєму виступі торкнулася питань районування Гуцульщини та Покуття. Керамолог, провідний науковий співробітник Відділу етнографії України, Білорусі й Молдови Російського етнографічного музею, кандидат історичних наук, Ольга Карпова подала інформацію про гуцульську кераміку в зібраннях Російського етнографічного музею. Виступ керамолога, молодшого наукового співробітника Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології, старшого наукового співробітника Відділу сучасної художньої кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Оксани Ликової стосувався проблем приватного колекціонерства (Львівські приватні колекції кераміки Гуцульщини та Покуття другої половини ХІХ – початку ХХІ століття).
У центрі уваги учасників симпозіуму опинилися питання історії розвитку гончарного мистецтва у Гуцульщині та Покутті, художні особливості кераміки регіону, особливості її виготовлення та функціонування. Під час доповідей і виступів до цих тем долучилися керамолог, науковий співробітник Відділу декоративного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України, кандидат мистецтвознавства Олена Клименко (До питання про елементи народного примітиву в декорі гончарних виробів Гуцульщини та Покуття), керамолог, науковий співробітник Відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України, кандидат мистецтвознавства Агнія Колупаєва (Кераміка для церкви з Гуцульщини і Покуття), етнолог, старший науковий співробітник Музею народної архітектури і побуту у Львові, старший науковий співробітник Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Надія Боренько (Сюжетні мотиви косівських і пістинських кахель (за матеріалами фондової збірки Музею народної архітектури і побуту у Львові)), мистецтвознавець, завідувач Відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України Людмила Герус (Історія і перспективи розвитку глиняної фігуративної пластики малих форм Гуцульщини), художник-кераміст, завідувач лабораторії Відділу художньої кераміки Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва імені Василя Касіяна Львівської національної академії мистецтв Віталій Кушнір (Гончарні вироби родини Тутурушів), керамолог, старший науковий співробітник Відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, молодший науковий співробітник Відділу палеогончарства Інституту керамології Валентина Троцька (Гончарні горни західних областей України (за археологічними й етнографічними матеріалами)).
Результатами своїх експедиційних керамологічних досліджень поділилися: керамолог, завідувач Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології, завідувач Відділу етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, кандидат історичних наук Людмила Метка, яка доповіла про підсумки комплексної експедиції співробітників Інституту керамології та Музею гончарства у 2007 році до Гуцульщини і Покуття (Керамологічна експедиція до Гуцульщини та Покуття 2007 року: основні завдання й результати дослідження), мистецтвознавець, старший викладач кафедри декоративно-прикладного мистецтва Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва імені Василя Касіяна Львівської національної академії мистецтв Олександра Кушнір та керамолог, завідувач Відділу палеогончарства Інституту керамології, старший науковий співробітник Відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, кандидат історичних наук Анатолій Щербань, які розповіли про своє експедиційне дослідження 2010 року в Косові, внаслідок якого були виявлені фрагменти фляндрованої кераміки (Невідоме гончарство Косова (за матеріалами досліджень 2010 року)). Марія Гринюк, мистецтвознавець, художник-кераміст, заступник з наукової роботи директора Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва імені Василя Касіяна Львівської національної академії мистецтв, кандидат мистецтвознавства, доцент, запропонувала учасникам симпозіуму обговорити тему автентики, традицій і сучасності гуцульської мальованої кераміки.
Неабияку зацікавленість викликала низка доповідей з приводу гончарного шкільництва в регіоні. Керамолог, директор Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному», заслужений діяч культури України Людмила Овчаренко розповіла про керамічну школу Коломиї (Коломийська керамічна школа: історія становлення). Про передачу професійної гончарської майстерності в Івано-Франківщині та Полтавщині запропонувала слухачам дослідниця гончарного шкільництва, керамолог, старший науковий співробітник Відділу етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному молодший науковий співробітник Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології Олена Щербань (Східна й Західна традиції передачі професійної гончарської майстерності на прикладі взаємодії і взаємовпливу мистців Полтавщини й Івано-Франківщини (кінець ХІХ – початок ХХІ століття)). Про застосування традицій косівської кераміки в навчальному процесі Косівського державного інституту прикладного й декоративного мистецтва імені Василя Касіяна Львівської національної академії мистецтв доповіла мистецтвознавець, викладач історії мистецтва згаданого інституту Іванчук Марія.
Деякі доповіді були присвячені сучасному стану гуцульського та покутського гончарства. На цю тему доповідали мистецтвознавець, художник декоративно-ужиткового мистецтва, старший викладач факультету архітектури та містобудування Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького Оксана Янощак-Пшибила (Гончарні традиції Коломиї та Косова наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття), філолог, старший науковий співробітник Відділу етнографії гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, молодший науковий співробітник Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології Наталя Визір (Сучасне гончарство Коломиї (за матеріалами керамологічних експедицій 2007–2010 років)), мистецтвознавець, старший викладач кафедри історії мистецтва і гуманітарних дисциплін Косівського державного інституту прикладного й декоративного мистецтва імені Василя Касіяна Львівської національної академії мистецтв, кандидат мистецтвознавства Богдана Книш (Гуцульська кераміка в сучасному інтер’єрі) та мистецтвознавець, старший викладач кафедри декоративно-прикладного мистецтва Відділу художньої кераміки Косівського державного інституту прикладного й декоративного мистецтва імені Василя Касіяна Львівської національної академії мистецтв Олександра Кушнір (Художні особливості косівських глиняних свічників другої половини ХХ століття).
Виступи керамолога, молодшого наукового співробітника Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, старшого наукового співробітника Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Костянтина Рахна з Опішного (Глиняний посуд і тіло людини у легенді українців Покуття) та студентки Харківської державної академії мистецтв Ярослави Яковлєвої (Міфологема соціокультурних взаємин у гончарній мальовці Гуцульщини) висвітлили міфологічні аспекти гончарства Гуцульщини та Покуття.
Інтерес викликали: доповідь керамолога, проректора з наукової роботи Інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, кандидата мистецтвознавства Ольги Школьної (Скульптура малих форм Пациківської фаянсової фабрики початку ХХ століття: питання національної ідентичності), археолога, старшого наукового співробітника Львівського музею історії релігії, кандидата історичних наук Вадима Артюха (Трипільська скульптура в археологічній колекції Львівського музею історії релігії), керамолога, молодшого наукового співробітника Відділу палеогончарства Інституту керамології, старшого науковий співробітника Відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, кандидата історичних наук Анатолія Гейка (Дрітарство у Східній та Західній Європі), завідувача Відділу Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Котляревського, викладача вищої категорії історії та географії Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка Олега Белька (Локальні особливості оздоблення гончарних виробів в осередках Полтавщини (кінець ХІХ – початок ХХ століття)).
У рамках Міжнародного керамологічного симпозіуму відбулося відкриття виставки «Гуцульська і Покутська кераміка в зібранні Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному», презентація першого альбому Національного науково-видавничого проекту «Гончарна спадщина України XVII–XX століть»: «Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ – початку ХХ століття (у зібранні Російського етнографічного музею в Санкт-Петербурзі» – першого фундаментального видання українських культурних цінностей з музейних колекцій Російської Федерації (за участю делегації Російського етнографічного музею в Санкт-Петербурзі), презентація Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва імені Василя Касіяна Львівської національної академії мистецтв, показ науково-популярних фільмів: «Катерина Матейко», науково-популярних мистецьких фільмів із циклу «Дивотворці»: «Незабутні» (2009), «Микола Пошивайло» (2009), «Іван Білик» (2009), «Василь Омеляненко» (2010).
Учасники симпозіуму взяли участь у заходах: ІV Міжнародного молодіжного гончарського фестивалю «Опішне-2010», І ІНТЕРсимпозіуму кераміки в Опішному «2010: 10х10», II Національної виставки-конкурсу художньої кераміки «КерамПІК у Опішному» – мистецької акції національного масштабу в галузі української художньої кераміки, II Міжнародного мистецького фестивалю-ярмарку «Гончарний Всесвіт в Україні-2010» («PotteryUniverseUkraine-2010») – міжнародної мистецько-виставкової й торговельної акції в галузі сучасної художньої кераміки, «НАЦІОНАЛЬНОГО ДНЯ ГОНЧАРЯ» – національної мистецької акції відродження гончарних традицій, пошанування гончарської професії й творчого доробку українських мистців глини; формі єднання мистців, учених і виробничників, зайнятих у сфері творення гончарної культури України (03.07.2010), церемонії офіційного відкриття Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа, під час якого відбувся показ науково-популярного фільму «Леонід Сморж» (01.07.2010).
Учасники отримали унікальну можливість ознайомитися з виставками: документальною експрес-виставкою «Катерина Матейко (1910–1995): життя і творчість на світлинах і в архівних документах», бібліографічною експрес-виставкою «Бібліографія гуцульського й покутського гончарства (з фондової колекції Гончарської Книгозбірні України», мистецькою виставкою «РЕінкарНАЦІЯ РОДУ, або ЕТНОбуття на ГОНчарному КРУЗІ» (до 100-річчя від дня народження подружжя одного з найдревніших гончарних родів України – Гаврила Пошивайла (1909–1991) і Явдохи Пошивайло (1910–1994) – та 80-річчя від дня народження їхнього сина, славетного гончаря, заслуженого майстра народної творчості України Миколи Пошивайла (1930 р.н.)), мистецькою виставкою «Шлях ПОСВЯЧЕНОГО» (до 100-річчя від дня народження лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, славетного гончаря Івана Білика (1910–1999)), мистецькою виставкою «МАЕСТРО гончарного БАРОКО» (до 85-річчя від дня народження лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, славетного гончаря Василя Омеляненка (1925 р.н.)), ювілейною виставкою творів славетного українського художника-кераміста Уляни Ярошевич (Львів, Україна).
Упродовж роботи симпозіуму учасники мали нагоду прослухати музеологічну лекцію стипендіата Програми академічних обмінів імені Фулбрайта Лінди Норріс (США) «Збереження культурної спадщини в США: традиції й новітні технології» та лекції скульптора й художника-кераміста Василя Лінде-Кричевського (США), онука одного з фундаторів Української академії мистецтв, академіка Василя Григоровича Кричевського «Збереження творчої спадщини Василя Кричевського: інфантильні пріоритети», «Кераміка в сучасному світі: втеча до себе чи глобалізаційне знеособлення».
Під час симпозіуму було висловлено ряд пропозицій і рекомендацій щодо подальшого розвитку гончарства у регіоні: збереження, популяризації, експонування, колекціонування, шкільництва, державної підтримки.{jcomments on}

Людмила Метка,
куратор симпозіуму, керамолог
завідувач Відділу керамології новітнього часу
Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України,
завідувач Відділу етнографії гончарства
Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному,
кандидат історичних наук