"Гончар-чарівник"
ФОТОКАЗКА
«Дзень-дзень!»– видзвонює кришталева краплина роси в срібній павутині. Над музеєм-садибою, мов чарівна іскриста брама, підіймається райдуга. Прокидається чистий, свіжий, духмяний, вмитий дощем осінній ранок. Сонечко зазирає в дзеркало ворсклянських вод і посміхається…
Збираючись у далекі мандри, гомонять ластівки на дротах біля садиби філософа, прощаються з рідними гніздами, перевіряють, чи готова молодь до перельотів. |
Маленька темно-сіра ящірка вилізла на пеньок погрітися на сонечку та поміркувати, в яку б його щілину на зиму сховатися. |
Ще пурхають яскраві метелики над квітами, та подих вітру стає все холоднішим і холоднішим. Осінь трусить груші на зелений килим, фарбує яблука в червоний колір, а листя вкриває позолотою. |
Пазл