Гончарській скарбниці – 25
Художня кераміка України – одне з найяскравіших явищ народного мистецтва народів світу. Вивчати, зберігати і пропагувати це мистецтво покликані, насамперед, музеї.
Уже 25 років у провінціальному містечку Опішному функціонує унікальний на теренах України Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному – центр дослідження, збереження й популяризації гончарної спадщини українців. За цей час він пройшов складний шлях становлення. 1986 року в Опішному, за ініціативою нащадка славетної родини Пошивайлів Олеся Пошивайла (нині – директор Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України), було засновано Музей гончарства (доручення Ради Міністрів УРСР від 11.03.1986 року Г41-КО 13547/53 та рішення Полтавського облвиконкому від 12.08.1986 року №320), на базі якого, через три роки, за постановою Ради Міністрів України від 03.11.1986 року №272 почав створюватися Державний музей-заповідник українського гончарства в Опішному.
29 березня 2001 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ №220/2001 «Про надання Державному музею-заповіднику українського гончарства в Опішному статусу національного».
З року в рік зусиллями згуртованого колективу однодумців у Опішному функціонує видавництво «Українське Народознавство», «Колегіум мистецтв», Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, започаткувалися національні симпозіуми гончарства, всеукраїнські гончарні фестивалі, національні конкурси художньої кераміки, творчі практикуми художників-керамістів, численні наукові конференції, художні виставки, тижні Національного гончарного здвиження «Здвиг-2009», «Здвиг-2010», на сьогоднішній день планується провести «Здвиг-2011». У рамках тижня Національного гончарного здвиження стало доброю традицією проводити Національний День Гончаря.
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному є багатофункціональним закладом, де, доповнюючи один одного, діють декілька структурних підрозділів, кожен із них заслуговує на окрему розповідь.
Так, 24.07.1999 року на правах відділу Державного музею-заповідника було відкрито Меморіальний музей-садибу гончарської родини Пошивайлів. Він розмістився в будинку, де мешкали Явдоха і Гаврило Пошивайли – старійшини найдавнішої й найвідомішої династії в Україні. Визначальною особливістю Меморіального музею-садиби є збереження інтер’єру будинку, дворища, господарських і гончарних будівель, наявністю усіх особистих речей майстрів – від ложки і гончарного круга до одягу, меблів і гончарних виробів у місцях їх узвичаєного зберігання. Мало хто знає, що натхненником створення Музею гончарства в Опішному була саме Явдоха Данилівна Пошивайло. Вона тонко відчувала красу, була залюблена в глину, понад усе вболівала за збереження прабатьківських скарбів, прагнула якомога довше зберегти в людській пам’яті спогади, уявлення про гончарні здобутки Опішного ХХ століття. У середині 1970-х років вона усвідомила необхідність створення домашнього музею, основу якого становили гончарні твори родини. Згодом колекція поповнювалася керамікою інших майстрів Опішного, виробами місцевих гончарів кінця ХІХ – початку ХХ століття. З особливою турботою Явдоха Данилівна напитувала в односельців вишивані рушники, народні картини, старовинні ікони – усе те, що було приречене на забуття. У цілому, фондові колекції Меморіального музею-садиби налічують близько 1600 глиняних виробів мистецького подружжя, інших авторів (224), 59 творів інших видів народного мистецтва, 121 світлина, 323 предмети побуту. Нещодавно збірка виробів поповнилася 62 мистецькими творами Миколи Пошивайла, який нині продовжує батьківську гончаротворну справу.
Нині діяльність Музею-садиби спрямована на дослідження, популяризацію творчості гончарської родини Пошивайлів. Ведеться широкомасштабна пошукова робота по збиранню матеріалів життєвого і творчого шляху видатних майстрів.
Для широкого загалу поціновувачів творчого доробку родини Пошивайлів було презентовано дві ювілейні виставки: «Поріднені з глиною» (Київ, 2009), присвячену до 100-річчя від дня народження славетного гончарного подружжя – гончаря, заслуженого майстра народної творчості України Гаврила Пошивайла (1909–1991) і малювальниці Явдохи Пошивайло (1910–1994), та «РЕінкарНАЦІЯ РОДУ або ЕТНОБУТТЯ на ГОНчарному КРУЗІ» (Опішне, 2010) з нагоди 80-літнього ювілею заслуженого майстра народної творчості України, лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького Миколи Пошивайла (1930 р.н.). Так повно мистецькі твори гончарської родини в Україні були представлені вперше.
Протягом одинадцяти років існування Музею-садиби було проведено тисячі екскурсій для організованих груп туристів та поодиноких відвідувачів із різних регіонів України та з-за кордону. Останнім часом став популярним сімейний туризм. Тільки 2010 року до Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів завітало близько 5000 відвідувачів. Екскурсійна програма включає ознайомлення з життєвим і творчим шляхом майстрів та огляд експозицій. Нещодавно започатковано проведення конкурсів, вікторин, майстер-класів, а для наймолодших – цікаві ігри. Постійно діє виставка-продаж унікальних керамологічних і народознавчих видань видавництва «Українське Народознавство» та сувенірів із глини.
З метою популяризації творчості гончарської родини Пошивайлів подається інформація на місцеве та районне радіомовлення, останнім часом – і на сторінки інтернет-сайту. Співробітники музею активно надають допомогу теле- та радіокомпаніям у створенні програм про гончарство та діяльність музею-садиби.
Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів є невід’ємною часткою Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. 25 років… Багато це чи мало? Попереду нові завдання і мистецькі проекти. Нині новітній заклад став художньою скарбницею зібрання мистецьких творів, широка дослідницька, наукова та популяризаторська діяльність зробили його Всеукраїнським керамологічним центром, важливим осередком культурного життя України.{jcomments on}
Марія Яценко,
завідувач Меморіального музею-садиби
гончарської родини Пошивайлів
Наталя Гринь,
молодший науковий співробітник
Меморіального музею-садиби
гончарської родини Пошивайлів
