Шановні відвідувачі!

Із 13.05.2020 року опублікована нова версія сайту, яка працює за постійною адресою http://opishne-museum.gov.ua/. Вся оновлена та актуальна інформація буде розміщуватися на новому сайті.
Будете на екскурсії в Полтаві, то не забудьте завітати і до нас.

Живе родинний музей

вкл. 23 вересня 2010. Опубліковано в Садиба родини Пошивайлів

    Ось уже одинадцять років гостинно приймає відвідувачів Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів, розташований на мальовничій околиці Опішного, по вулиці Заливчого, 63, у будинку, де мешкали Явдоха Данилівна (1910–1994) та Гаврило Ничипорович (1909–1991) Пошивайли — славетні опішненські малювальниця і гончар. Відкрито його було 24 липня 1999 року на правах відділу Державного музею-заповідника українського гончарства (нині – Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному).
    Не було в гончарстві такого, чого б не зумів зробити Гаврило Пошивайло. І не просто зробити, а викрутити на крузі чи виліпити, вклавши в ті творіння всю щирість власної душі. Форми посуду, виготовлені ним, є класичними зразками традиційного опішненського гончарства. Саме Гаврило Ничипорович уперше на опішненській землі розробив групові композиції на теми ярмарків… До останнього подиху не випускав із рук глину, продовжуючи творити.

Явдоха Данилівна теж жила гончарством. Усім серцем, усією душею раділа кожному, хто досягав успіхів у осягненні таїни глини, переживала за його невдачі. Навіть за кілька місяців до відходу в інші світи, тяжко хвора, вона продовжувала малювати гончарні орнаменти. Вона тонко відчувала красу, була залюблена в глину. Але понад усе вболівала за збереження прабатьківських скарбів духовних. Саме тому, щоб зберегти для наступних поколінь пам’ять про родинне ремесло, на початку 1970-х років вона почала формувати свій власний музей кераміки, основу якого склали твори родини. Зусиллями господині було зібрано велику колекцію гончарських творів Гаврила Ничипоровича Пошивайла – корифея української кераміки. Ця колекція постійно розширювалася, згодом почали з’являтися керамічні вироби місцевих гончарів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Збирала Явдоха Данилівна також традиційну вишивку (рушники, скатертини), народні картини, старовинні ікони. Словом, усе те, що було приречене на забуття. Все зібране вона розмістила у найбільшій і найсвітлішій кімнаті своєї оселі. Так виник домашній музей гончарської родини Пошивайлів.
Згодом збірка поповнилася мистецькими творами старшого сина Миколи Пошивайла (1930 р.н.), який успадкував батьківське ремесло і любов до глини, ставши одним із провідних опішненських гончарів. Він – заслужений майстер народної творчості України, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького, член Національної спілки художників України й Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Створений ним посуд має більш складні форми, але все ж таки він залишається вірним суто «пошивайлівським» традиціям.
Нині тут зберігається найбільша колекція гончарних виробів, інших видів народного мистецтва, архівних документів, які відображають життєвий і творчий шлях видатних мистців. Сама колекція кераміки Гаврила та Явдохи Пошивайлів налічує близько 1400 творів. У недоторканному вигляді збереглися інтер’єри домашнього помешкання й надвірні будівлі. Чого тут тільки не побачиш: це і традиційний побутовий посуд, і диво-вази, крислаті тарелі, знамениті пошивайлівські барині, гордовиті вершники, скульптурні композиції, дитяча іграшка – монетка, свистунці. Серед тих виробів, які розмістилися прямо на підлозі, привертає увагу унікальний горщик-вулик. Поруч із керамікою, на стінах, багато «кілкових» рушників, народних картин, ікон, родинних фотографій.
Милують зір неперевершені твори Гаврила Пошивайла: «На ярмарок», «Возний», «Солоха і дяк», «Куми», «Наречені», «Козак біля тину», «Троїсті музики», «Біля криниці», скульптури «Бик», «Левик», «Козачка», «Тарас Бульба».
У збірці робіт Миколи Пошивайла широко представлено зооморфну скульптуру та сюжетні композиції на сільськогосподарську тематику: «Честь і слава вам, жінки-хлібороби», «Запрошуємо в дояри», «Жінки на трактор», «Силач», «Тракторист», «Хліб усьому голова» тощо.
Поряд з творами дідуся, бабусі й батька стоять і роботи Юрка Пошивайла, які він створив у шкільні та студентські роки. Його «Музики», «Чоловік», «Баранчик», «Бій півників» по-дитячому прості й чарівні. Вражає своїм глибоким змістом робота Олеся Пошивайла – «Таємниця мого роду», в якій він передав сутність свого гончарського роду, писемні звістки про який сягають у далеке ХVІІІ століття.
Твори родини Пошивайлів можна побачити в найбільших музеях України та зарубіжжя, у приватних колекціях. Та поза межами унікального домашнього музею їхні вироби сприймаються дещо по-іншому, абстрактно. Бо тільки в їхній хатині живе Дух Добрих Господарів, їхні особисті речі, предмети інтер’єру і побуту, що оточували мистців і які можуть розповісти багато цікавого про дивовижну Гончарську пару.
Творчість мистців родини Пошивайлів відзначено усілякими престижними нагородами. Та найбільша нагорода і шана славетній гончарській родині – від вдячних відвідувачів Меморіального музею-садиби з різних куточків України та зарубіжжя. Бувають тут діячі культури і мистецтва, керамологи, політики, учні, студенти і просто робітники, які люблять і цінують прекрасне. Відвідавши музей-садибу, поет Петро Засенко щиро побажав: «Нехай ніколи не заростає стежка до цієї священної господи, де жило-творило славетне подружжя Пошивайлів, у душі якого палало горнило великої народної Любові; в тому горнилі випалювався неповторний світ українського безсмертя!»
А пані Світлана з Києва написала: «Скільки позитиву, скільки любові відчуваєш у цій садибі, хочеться повернутися сюди іще не один раз…»
Читаючи захоплені відгуки, вкотре переконуємося: не помилилися Гаврило Ничипорович, Явдоха Данилівна, їхні діти і внуки, передаючи майбутнім поколінням українців свою родинну будівлю і домашній музей. Не заростає стежка до їхньої оселі, йдуть люди, не забувають…
 Отож, якщо вам, шановні читачі, пощастить побувати в Гончарній столиці України – Опішному, обов’язково завітайте до Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів, де ви зможете дізнатися про життя і творчість патріархів опішненського гончарства, поринути в казковий світ справжнього українського гончарства.{jcomments on}


Наталя Гринь,
молодший науковий співробітник
Меморіального музею-садиби
гончарської родини Пошивайлів

Марія Яценко,
завідувач Меморіального музею-садиби
гончарської родини Пошивайлів

Замовити екскурсію