Шановні відвідувачі!

Із 13.05.2020 року опублікована нова версія сайту, яка працює за постійною адресою http://opishne-museum.gov.ua/. Вся оновлена та актуальна інформація буде розміщуватися на новому сайті.
Будете на екскурсії в Полтаві, то не забудьте завітати і до нас.

Автор: Museum. Опубліковано в Е-літня Академія Гончарства в іменах-2018

Фєдосова-Мамедова Жанна народилася в Києві. Закінчила Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв (2018). Учасниця літньої школи гончарства 2018 року.

Основні зацікавлення: кераміка, художні промисли, етнокультурні традиції, історія мистецтва, витоки українського мистецтва.

Її враження:

«Опошня
Чувствую пальцы привыкли
К мягкой воде Полтав
ы,
Утром солнца луч
Скинет с меня одеяло.

Слышу я сердца стук глины,
Что вчера намешала,
Этого времени мало,
Чтобы моё сердце не застывало.

Птицы печально проводят
Пением на пышных ветках,
Жуки в кустах помашут лапкой,
Я им пообещала, что я вернусь обратно.

По кругу глаза протирая,
Я вижу глины формирование,
Странно, что раньше
Я этого не замечала.

В мягких ладонях глину
Хочу ощущать постоянно,
Чтобы она говорила со мной,
Чтобы не замолкала.

Я сейчас пишу и плачу,
В сердце перебирая строки,
Как я могу оставить
Остров своей Удачи?

Люди родные по духу
Съехались в одну точку,
Они мне все стали родными,
Мы все из глины без оболочки.

С ветки на ветку – птица,
С камня на камень – жабка,
С рая в свой ад вернуться?
Как же раньше жила я?!

В воздухе музы летают,
В ветках – лесные мавки
В небе – волшебные звуки,
Стены в домах живые.

Сказка на каждой дорожке,
Куда бы нога не ступала,
Знаю, что точка Оп
ошня
В сердце моё вростала.

Все 20 дней постепенно
Небом звездным влюбила,
Глиной околдовала,
В мой ум покой залила.

Мягко и безповоротно
Я здесь вросла частью,
И может, когда то скоро
Я навсегда здесь останусь
».

Замовити екскурсію