31 жовтня 2014 року відійшов у засвіти один із талановитих самобутніх опішненських майстрів – Володимир Васильович Нікітченко, гончар-скульптор, член Національної спілки художників України, заслужений майстер народної творчості України. Глина його надихала все життя, вона й забрала майстра на вічний спокій...
Майже 81 рік Володимир Нікітченко простував своєю долею-дорогою.Його знали як людину невичерпного душевного світла й добросердечної простоти. У своєму житті він усього досягав самотужки. Далися взнаки селянське дитинство й надломлене здоров’я. Далі – навчання в Миргородському керамічному технікумі, переїзд з рідної Миргородщини до Опішного, робота на заводі «Художній керамік». Щастило майстрові на добрих учителів, що розкрили в ньому талант гончаря. Бажанню глинотворення й невтомній роботі майстер присвятив понад сорок років. Не полишав свого ремесла й на схилі літ, лише перевагу віддав народній сюжетній скульптурі, в усьому лишаючи тепло свого серця й непідробний творчий почерк.
Володимир Нікітченко вирізнявся особливим сприйняттям дійсності. Працюючи в народному стилі, йому вдавалося знаходити свої ідеї, форми, способи декору глиняних виробів. Оповитий світлою любов’ю до своєї справи, кожен витвір вражає самобутністю, оригінальністю, невід’ємною гармонією з природними образами.
Роботи майстра славилися далеко за межами Опішного. Вони дивували світ на численних закордонних виставках, радували й самого гончаря високими нагородами. Окремі твори майстра зберігаються у фондовій колекції Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.
Час і доля невблаганні... Шануючи світлу пам’ять майстра, колективи Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному та Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України висловлююсь щирі співчуття його родині. Життєтворчість Володимира Нікітченка стала ще однією яскравою сторінкою в книзі історії українського гончарства...{jcomments on}
|
|
|
|
|
|