Відділ фондової роботи Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному здійснює науковий опис та інвентаризацію гончарних виробів та творів інших видів декоративно-ужиткового мистецтва, що надходять до музею завдяки археологічним розкопкам та керамологічним експедиціям до всіх областей України. Ведеться робота з виявлення музейних предметів, що потребують реставрації, постійно проводяться заходи, що забезпечують збереження експонатів.
 |
 |
 |
 |
Валентина Кульбаказавідувач наукового відділу фондової роботи |
Тетяна Солов’янзберігач фондів І-ї категорії Наукового відділу фондової роботи |
Ольга Хлівназберігач фондів наукового Наукового відділу фондової роботи |
Оксана Канівецьзберігач фондів наукового відділу фондової роботи |
Декоративно-ужитковий посуд з різних гончарних осередків України
з фондів Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
21 жовтня 2011 року виповнилося 75 років Михайлові Єгоровичу Китришу — заслуженому майстру народної творчості України, члену Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників України, лауреату Всеукраїнської премії імені Данила Щербаківського та Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Народився Михайло Єгорович у містечку Опішному, у сім’ї гончаря. З юних літ залучався до гончарної справи — ліпив свистунці, потім пішов у завод, де досконало вивчав технологію керамічного виробництва, експериментував з різноманітними поливами та освоював техніку ліплення декоративних скульптур, зокрема виготовляв традиційний для гончарства Опішного посуд у вигляді левів, баранів, биків, коней. Крім скульптур, у доробку майстра багато вжиткового посуду: вази, супники, чайні та кофейні сервізи, тарелі, свічники, куришки, глечики, куманці, попільниці з чортами та багато іншого. Михайло Китриш у своїх роботах уміло використовує кращі мистецькі народні традиції, багатовіковий досвід. Його твори вирізняються особливою пластичністю, довершеністю, різноманітністю, вишуканою декоративністю та повнозвучністю кольорів.
Третє літо поспіль Національний музей-заповідник українського гончарства проводить Фестиваль-ярмарок в Опішному «Гончарний Всесвіт в Україні», де збирає гостей не лише з України, а й з інших куточків світу. До участі в ярмарку було запрошено художників-керамістів, майстрів-гончарів, майстрів лозоплетіння, майстрів різьбярів та майстрів вишивки і ткацтва з різних регіонів України.
Несподіваним і приємним подарунком виявилася міні колекція черепиці, яку подарував Національному музею-заповіднику українського гончарства в Опішному наш відвідувач із Чернігівщини Саєнко Олександр Якович. Унікальне зібрання налічує всього 13 предметів. Після атрибутації колекції виявилося, що датуються вони кінцем ХІХ — початком ХХ століття. Деякі з них виготовлені на цегельно-черепичних заводах Херсонщини та Миколаївщини. Черепиця з клеймом бджіл, метеликів та мальтійського хреста виготовлена на заводі GUICHARD Марсель, м. Санкт Андре у Франції. Вона була створена братами Gilardoni в 1840 році і трохи згодом була дуже популярна за межами країни.
Виготовлення черепиці має прадавню історію. Вже в ХІ столітті нею покривали дахи княжих палаців та бані церков і сьогодні її застосовують у приватному будівництві. І хоча коштує черепиця не дешево, зате не потребує ні особливого догляду, ні оновлення і добре переносить перепад температур.
Кераміст, художник декоративно-ужиткового і монументального мистецтва, мистецтвознавець народився 15 липня 1939 року в с.Жорнище Іллінецького району Вінницької області. Його мистецька постать в народній культурі займає особливе місце. Своїми творчими здібностями майстер протоптав власну стежку в образотворчому мистецтві, ставши відомим художником-керамістом в Україні. Ще навчаючись у Львові, в художньому інституті, Петро Ганжа сформував у собі розуміння значимості народного мистецтва, створивши дипломну роботу у вигляді серії фаянсових тарелів. Провідна тема його мальовок – український фольклор. Окрім фаянсових тарелів, приблизно з 1969-го року почав виготовляти скульптури у вигляді чоловіка, який курить люльку.
