Оксана Ликова, керамолог
(Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України,
Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному)
 

Здійснено поділ зібраних у фондах Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному гончарних інструментів та пристроїв на п’ять основних груп. Подано опис наявних у колекції знарядь праці гончарів

Ключові слова: колекція, гончарні інструменти та пристрої{jcomments on}

Здавна Україна славилася своїми гончарями. В різні часи українці виготовляли всілякі глиняні вироби: посуд, іграшки, архітектурно-будівельну кераміку. Гончарство і нині приваблює людей широкими можливостями самовираження [5, с.73].
Виготовлення з глини різноманітних виробів своїм корінням сягає у далеке минуле. Процес виготовлення глиняних виробів включає кілька етапів: видобування глини, підготовка її до роботи, формування виробів, декорування, сушіння, випалювання. Для створення глиняних виробів не потрібні спеціальні складні інструменти, головне при цьому – руки виконавця [11, с.70]. Проте все ж таки під час кожного із зазначених етапів виготовлення гончарних виробів майстри використовують певні гончарні інструменти та пристрої.

Про використання «печини» (фрагмент глиняної обмазки печі або цеглини) в родинних захисних обрядах, народній медицині та ветеринарії. Подано варіанти текстів замовляння, покликаного вберегти новонароджену дитину від «пристріту».
Ключові слова: замовляння, оберіг, народна медицина і ветеринарія, «печина», «пристріт».

Об употреблении «печины» (фрагмент глиняной обмазки печи или кирпича) в семейных охранительных обрядах, народной медицине и ветеринарии. Приведены вариации текстов заговора, употребляемого с целью уберечь новорожденного ребенка от «сглаза».
Ключевые слова: заговор, оберег, народная медицина и ветеринария, «печина», «сглаз».

The article deals with the usage of the fragments of the clay coat of a stove or of a brick in family protective magic ceremonies, folk medicine and veterinary charms. The author gives the variants of spell texts, that are used in order to protect the baby from the evil eye and wasting disease.
Key words: spell, mascot, folk medicine and veterinary medicine, the clay coat of a stove, the evil eye, wasting disease.

Ця історія розпочалася декілька років тому (для мене це був початок нового життя: створення сім’ї, входження в іншу родину, закладини будинку, народження дитини, смерть чоловіка...). Значну роль у ній відіграла моя свекруха Ніна Петрівна, поважана у селі жінка, доярка-передовичка, депутат обласної ради, щира комуністка за переконанням, яка ніколи не ходила до церкви і, за її ж словами, «не вірила ні в Бога, ні в чорта». Проте, мене завжди вражало, що вона знала безліч приказок, примовок, дитячих забавок, загадок, казок, окрім цього, в повсякденному житті слідувала звичаям та прикметам, які на той час мені здавалися забобонами (адже вихована я була на традиціях соціалістичного способу життя, де не було місця всіляким пережиткам минулого). В її «арсеналі» щоденної поведінки були такі правила й заборони, як, наприклад: «не розпинайся на порозі», «не залишай ніж на столі, бо буде сварка», «не клади шапку на стіл, бо голова болітиме, «не хитай ногами, бо мама помре», «не клади гребінець на стіл, бо воші заведуться», «не їж у темноті, бо діти будуть злодіями» та ін. Ніна Петрівна знала безліч рецептів традиційної народної ветеринарії та медицини, зокрема уміла «зав’язувати гузки» (бородавки). А коли у мене народилася донька, вона повчала: «Щоб дитину ніхто не зурочив, треба, виходячи з дому, промовити такі слова:

Сіль тобі та причина,
Сім болячок між очима.
Хто на мою дитину лихим словом гляне –
В того язик колом стане» [16].