Учасники ІІІ ІНТЕРСимпозіуму кераміки «2012: 12х12» в Меморіальному музеї-садибі гончарської родини Пошивайлів. Опішне, Полтавщина. Червень. 2012. Фото Наталі Гринь

Цього року учасники Е-літньої Академії Гончарства в новому складі відвідали Меморіальний музей-садибу гончарської родини Пошивайлів. Ми поцікавилися: «Що ж дає Е-літня Академія Гончарства?» Своїм секретом поділилася кореспондент каналу «Культура» НРКУ Ірина Передерій (Київ): «Я багато знала і чула про Опішне, а потім пощастило побувати тут під час урочистостей, відкриттів і дуже насиченого графіка. Участь в  Е-літній Академії Гончарства  – це можливість спокійно подивитися, як плине життя в Опішному і як під цим сонцем і на цій землі з’являються ці шедеври…»{jcomments on}

Під час ІV Тижня Національного гончарного здвиження в Опішному «Здвиг-2012» Меморіальний музей-садибу гончарської родини Пошивайлів відвідали іноземні гості: Хауме Колль Конеза – директор Національного музею кераміки і декоративного мистецтва «GonzalesMarti», президент Асоціації керамології Іспанії, секретар секції мистецтва й дизайну Іспанського товариства скла і кераміки, доктор філософії, та Василь Лінде-Кричевський – скульптор, художник-кераміст. 

{jcomments on}

   У Меморіальний музей-садибу гончарської родини Пошивайлів завітали студенти Харківської державної академії культури, які традиційно проходять практику в Опішному.

   Після знайомства з творчістю майстрів, експозиціями студенти взяли участь у майстер-класі з ліплення дитячої глиняної іграшки, який провела Валентина Лобойченко.   Вибирали, що саме ліпити, методом голосування, зупинилися на баранчикові. Робота з глиною для студентів виявилася нелегкою. Проте майстриня задоволена своїми учнями. У кінцевому результаті всі роботи вийшли гарні, творчі, адже кожен із учасників вклав у свій виріб всю душу, проявив фантазію. Валентина Лобойченко відзначила, що роботи майже«професійні».

Від Зінькова й до Полтави
Лине про Опішню слава.
Глечики і куманці,
Горщики і свистунці.
Приїздіть до нас в Опішню,
Поведем в музей розкішний.
Там макітри й горщики
Для смачного борщика.
В нас кераміка чудова,
Всьому світові відома.
Глечики і куманці,
Горщики і свистунці.

   Ось з такою піснею (автор Ярослава Вітчужаніна) завітали в Меморіальний музей-садибу гончарської родини Пошивайлів юні опішняни на розваги «Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику в глиняному горщику». Діти із захопленням розглядали посуд, уточняючи його назви та призначення. Отримані знання закріпили в цікавих іграх та конкурсах, де перемогла дружба.

Вихованці ясла-садка «Берізка» в Меморіальному музеї-садибі гончарської родини Пошивайлів.Опішне, Полтавщина. Червень 2012. Фото Геннадія Ільїна   {jcomments on}

Звичайно, до Опішного! Найгамірніше на дворищі, де жило гончарське подружжя Пошивайлів, а нині функціонує Меморіальний музей-садиба цих видатних майстрів, стає наприкінці весни та на початку літа. У школярів розпочинаються канікули, відкриваються пришкільні табори відпочинку. До Опішного їдуть з різних куточків України, та найчастішими відвідувачами музею-садиби є юні опішняни. Саме тут вони знайомляться з творчістю народних майстрів Опішного, вивчають традиції гончарного краю. Діти мають можливість оглянути цікаві експозиції та інтер’єр музею-садиби, а також проявити себе як творчу особистість, взявши участь у майстер-класах, цікавих вікторинах, конкурсах, і просто відпочити.
Приїжджайте, не пожалкуєте!{jcomments on}

Час стрімко летить, і ось уже 82 весна шумить і буяє зеленню та цвітінням садів, наповнює повітря ароматами черемхи та бузку. Саме в таку пору відзначає свій день народження Микола Пошивайло – знаний в Україні народний майстер, художник, гончар. З юних літ і до поважного віку він не зраджує родинному ремеслу – гончарству.

   Всім, хто відвідує Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, він дарує радість спілкування з глиною. Із великим захопленням відвідувачі музею спостерігають, як зі сірої грудки глини під вправними руками Майстра на гончарному крузі народжуються диво-вироби, а за хвилину-дві горщечок перетворюється в глечик, глечик – в макітерку. З посмішкою, добротою й щирістю запрошує: «Доторкніться до глека, не бійтеся, відчуйте дотик глини». І вишиковується чимала черга, ніхто не залишається байдужим. Дорослі й діти невимушено й легко простягають руки до глини, аби хоч раз у житті відчути чаклунство й тайнодійство за гончарним кругом. Умілі руки майстра допомагають кожному створити свій «шедевр».

Завідувач Меморіального музею-садиби
гончарської родини Пошивайлів
Марія Яценко

{jcomments on}

   Нещодавно колекція Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів поповнилася новими експонатами. Це багаторіжкові свічники виконані гончарем, заслуженим  майстром народної творчості України, лауреатом Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького Миколою Пошивайлом (1930 р.н.). Свічники вражають оригінальним рішенням. 

    {jcomments on}

.Учні загальноосвітньої школи (Землянки, Полтавщина) під час знайомства з Меморіальним музеєм-садибою гончарської родини Пошивайлів. 2011. Фото Марії Яценко

   Для людей, які цікавляться народним мистецтвом, відвідини Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів – справжнє свято. Часто, оглянувши експозиції та прослухавши розповідь екскурсовода, вони діляться не тільки своїми враженнями від побаченого й почутого, а й розповідають про власні надбання та проекти.

   «Ми приїхали з батьківщини Кириченко»,– розповідає Костиренко Наталія Василівна. «Наша школа носить ім’я цієї прекрасної співачки, народної артистки України, яка дуже любила українську пісню, українське слово. Тому ми намагаємося більше дізнатися про обряди та звичаї українського народу. Ось, уже два роки наша школа займається проектом, про який вам детальніше розповість Суслова Світлана Миколаївна».

   «Наш проект носить назву “Вивчаймо, друзі, з юних літ обряди й звичаї народів”,– говорить Суслова Світлана Миколаївна. – Діти нашої школи збирають речі старовини для шкільного музею. Спочатку вони збирали вишиті рушники, потім старовинний український одяг, а от недавно почали збирати гончарні вироби – горщики, глечики, макітри… І от, щоб детальніше дізнатися про те, як саме виготовляється цей посуд, ми вирішили приїхати до Опішні, у Музей гончарства, щоб на власні очі побачити процес створення цього посуду (глиняних витворів).

  Сподобалося все – монументальна скульптура, панно, миски.., але найбільше сподобалося те, що діти самі змогли доторкнутися до глини і спробувати створити власноруч свій глиняний “шедевр”.

Наостанок ми відвідали Меморіальний музей-садибу гончарської родини Пошивайлів, і були зачаровані красою колекції музею-садиби, неймовірні вироби дуже гарно розмальовані, рушники, картини, ці речі безцінні. Ми такого ніде не бачили. Обов’язково приїдемо до вас ще не раз, адже не всі наші діти змогли приїхати».{jcomments on}

Вчителі загальноосвітньої школи (Землянки, Полтавщина) під час знайомства з Меморіальним музеєм-садибою гончарської родини Пошивайлів. 2011. Фото Марії Яценко

Наталія Гринь, молодший науковий співробітник 
Меморіального музею-садиби
гончарської родини Пошивайлів