Село Міські Млини
Село Міські Млини, де знаходиться Меморіальний музей-садиба філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа, дуже просто відшукати, оскільки з Опішного через Міські Млини здавна проходив Котелевський шлях. Село, мов гніздечко берегової ластівки, притулилося на правому березі р.Ворскла. Із заходу його оточує височенний пагорб – Млинянська гора, з півдня – великі лісові масиви.
Ось як описував це невелике гончарське село відомий дослідник Віктор Василенко: «У подножья Опошнянской возвышенности расположено прежнее предместье, а ныне село Мисские Млины, упирающееся в правый берег Ворсклы. Это селение сливается с юго-восточной окраиной местечка и в прежние времена служило пристанью и перевозом через реку, на которой находились мельницы опошнянских жителей…» [1, с.5].
«ВАЖЛИВО НЕ СКІЛЬКИ ЖИТИ, А ДЛЯ ЧОГО І ЯК ЖИТИ...»
«ВАЖЛИВО НЕ СКІЛЬКИ ЖИТИ, А ДЛЯ ЧОГО І ЯК ЖИТИ...»
(вислови філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа про сенс буття,
про роль мистецтва у сучасному суспільстві про Опішне і опішненських гончарів)
«За моїм глибоким переконанням, Опішня повинна стати своєрідним заповідником народної творчості – і не тільки кераміки, але й вишивання і килимарства. Було б доцільно тут відкрити технікум чи училище народного прикладного мистецтва з факультетами художньої кераміки (гончарство, малювання, ліплення), вишивання і килимарство. Г.Пошивайло, І.Білик, О.Селюченко, М.Назарчук, З.Линник, П.Біляк, справжні професори кераміки, вони б передали молоді не лише свій неабиякий мистецький хист, але й криницю художніх традицій» (Сморж Леонід. Щоб відродилася слава Опішні // Культура і життя, 1965. – 30 вересня. – С.47-52).
