З 1 травня по 25 грудня 2013 року в Музеї мистецької родини Кричевських експонувалася виставка «Тоталітарні деформації в гончарстві окупаційної доби», на якій було представлено 11 глиняних творів з колекції Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів з радянською символікою.

    Більше...

   Кожну людину при народженні Господь обдарував талантом. І тільки від самої людини залежить, чи понесе вона цей дар у світ на радість людям, чи загубить, не зрозумівши, який безцінний подарунок вона отримала.

   У мальовничому Опішному – столиці українського гончарства, на території Центру розвитку духовної культури серед дивовижної краси, яку дарувала природа, милує око довершеністю форми робота Юрія Мусатова «Вежа». Вона стрімко здіймається ввись, як пік, як вершина.

     Останнім часом серед розвиваючих дитячих ігор все більшої популярності набувають пазли — гра-головоломка, що виглядає як мозаїка, яку потрібно скласти з фрагментів малюнка різної форми. Ця розвага, окрім розважальної функції, позитивно впливає на розвиток мислення, дрібної моторики рук, уяви й уваги. Традиційними і найбільш розповсюдженими є паперові пазли, але, якщо Ви хочете побачити ексклюзивні глиняні, запрошуємо до Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. До Ваших послуг чотири комплекти унікальної іграшки, виготовлені умілими руками музейних майстринь. 

      Наказом Міністерства культури України №19 від 20 січня 2014 року Державній спеціалізованій художній школі-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному» присвоєно ім’я видатного українського мистця, академіка Василя Григоровича Кричевського.

«Вишивала дівчина, вишивала,

 У сорочку білую  душу вклала.

 Вишивала дівчина, вишивала,

 Чорну і червоную нитку клала»

   У фондах Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному зберігається понад п´ятисот унікальних традиційних українських сорочок. Завдяки етнографічним експедиціям, співробітниками музею зібрана чимала колекція вишиванок з усіх регіонів України: Полтавщини, Сумщини, Черкащини, Київщини, Чернігівщини, Харківщини,  Івано-Франківщини, Тернопільщини, Львівщини, Чернівеччини, Волині.  

   Багато хто вважає, що подорожувати варто тільки влітку. З цим не погоджується родина Терновських з Полтави. Тато Ярослав і мама Олена привчають до мандрівок і маленького Богдана. Незважаючи на те, що йому виповнився лише один рік і дев’ять місяців, він цілком самостійний і з задоволенням вивчає все нове. Уважне ставлення до відвідувачів музею, готовність допомогти й пояснити, сердечний, майже домашній, прийом сподобались і батькам. Тож у Книзі відгуків вони   написали, що їдуть із дому додому.