19–22 жовтня 2010 року в гончарній столиці України – містечку Опішне (Полтавщина) – проходила Міжнародна науково-практична керамологічна конференція «Глиняна іграшка: історія, традиції, перспективи», організована зусиллями Національної академії наук України, Інституту народознавства НАН України, Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному», Міністерства освіти і науки України, Львівської національної академії мистецтв, Державного музею іграшки, Українського керамічного товариства, Українського фонду культури, а також Художньо-педагогічного музею іграшки (Російська Федерація), дирекція якого дала згоду бути одним зі співорганізаторів заходу, та, на жаль, представники цього закладу не змогли взяти участь у його роботі.
Метою конференції було вивчення місця й ролі глиняної іграшки в традиційно-побутовій і сучасній культурі, з’ясування перспектив її розвитку.
У роботі наукового зібрання взяли участь майже 50 українських і чужоземних керамологів, істориків, археологів, мистецтвознавців, етнологів, краєзнавців, музеологів, мистців, урядовців, відповідальні працівники зацікавлених міністерств і відомств, працівники наукових установ, мистецьких навчальних закладів, творчі спілки, художники-керамісти, колекціонери, студенти з Києва, Львова, Луцька, Косова, Сум, Сімферополя, Полтави, Опішного, Луганська, Пархоменко (Україна), Москви, Санкт-Петербурга, Суджі (Російська Федерація), Дібурга (Німеччина).

   21 жовтня 2010 року у виставкових залах Центру розвитку духовної культури Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному в рамках Міжнародної науково-практичної керамологічної конференції «Глиняна іграшка: історія, традиції, перспективи» розгорнуто керамологічну виставку «Українська глиняна іграшка кінця ХІХ – початку ХХІ століття з колекції Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному» (далі – Виставка).{jcomments on}

    Уже стало традицією проведення в місті Полтава книжкових виставок-ярмарків. Цього разу в палаці дозвілля «Листопад» проходила ІХ міжрегіональна виставка-ярмарок «Книжковий світ», в рамках якої відбувся обласний конкурс «Краща книга Полтавщини». Організатором книжкового форуму виступила виставкова фірма «ТІС». Підтримку в його проведенні надало Управління інформаційної та внутрішньої політики Полтавської обласної державної адміністрації.
Виставка мала на меті ознайомити жителів Полтавщини з кращими зразками українського книговидання – в галузі історичної, культурологічної, краєзнавчої, наукової, навчальної, художньої та дитячої літератури.
Приємно, що виставка з кожним роком набуває все більшої популярності і знаходить прихильників не лише серед викладачів та студентів учбових закладів Полтави, а й інших міст нашої держави, адже в конкурсі брали участь понад 20 видавництв з різних регіонів України, які представляли широкий спектр як художньої, так і наукової, довідкової, енциклопедичної, навчальної літератури, посібники для вищих та середніх навчальних закладів.

       У рамках Міжнародної науково-практичної керамологічної конференції «Глиняна іграшка: історія, традиції, перспективи» відбулися церемонії офіційного оголошення й нагородження переможців Національного фотоконкурсу «Гончарні ВІЗІЇ країни» та ІІ Національної вистаки-конкурсу художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!», які проводилися в рамках ІІ Тижня Національного Гончарного Здвиження в Опішному «Здвиг-2010».
       Національний фотоконкурс проводився з метою виявлення й показу краси гончарства через художню фотографію, популяризації гончарства, заохочення фотографів до створення фоторобіт на тему гончарства, творчого спілкування між фотографами, формування фото колекції Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

   Кожен з гончарних осередків Гуцульщини та Покуття славиться здобутками своїх як безіменних майстрів-гончарів, так і відомих художників-керамістів. Проте історію виникнення, становлення та розвитку покутського і гуцульського гончарства до цього часу вивчено недостатньо. Тому й виникла необхідність залучення як молодих, так і поважних вчених-дослідників гончарства з різних наукових установ України, музейних працівників, краєзнавців, мистців, викладачів мистецьких навчальних закладів, підприємств художніх промислів, творчих спілок, урядовців, відповідальних працівників зацікавлених міністерств і відомств до активного обговорення питання розвитку гончарства цих історико-етнографічних районів України.
Упродовж 30 червня – 03 липня в Гончарній столиці України – містечку Опішному (Полтавщина) – з метою обговорення сучасних проблем гончарних осередків Гуцульщини і Покуття, визначення перспектив їх майбутнього розвитку проводився Міжнародний керамологічний симпозіум «Гончарство Гуцульщини та Покуття: ідеологічні міфи й історичні реалії», присвячений 100-річчю від дня народження Катерини Матейко – відомого керамолога, дослідниці гончарства західних областей України.

   Частинки величезної культурної спадщини українців розійшлися по всьому світу. І нині вони презентують мистецькі надбання України в багатьох музейних та приватних зібраннях. Одна з таких колекцій знаходиться у фондах Російського етнографічного музею в Санкт-Петербурзі і налічує понад 20 тисяч експонатів. На жаль, широкому загалу глядачів вона не була доступна, адже у фондосховища музею допускають лише поодиноких дослідників традиційної культури українців: етнографів, мистецтвознавців тощо. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному та Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України втілили в життя ініціативу, директора Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, доктора історичних наук, заслуженого діяча науки і техніки України Олеся Пошивайла – започаткували довготривалий Національний науково-видавничий проект «Гончарна спадщина України XVII–XX століть» у 70 книгах. Вони разом із Національною академією наук України, Міністерсвом культури і туризму України, Міністерством культури Російської Федерації та Російським етнографічним музеєм у рамках цього проекту видали унікальний альбом «Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ – початку ХХ століття (у зібранні Російського етнографічного музею в Санкт-Петербурзі)».

Першого вересня у кожній школі, за традицією, пишуть твір про відпочинок влітку. Нам в свою чергу хочеться розповісти, що ми зробили для того, щоб Ваше перебування в музеї також стало приємним і одночасно пізнавальним відпочинком.
Червень. Ті, хто приїжджав до нас в музей у другій половині місяця мали можливість спостерігати за роботою Міжнародного керамологічного симпозіуму гончарства. Мистці із України, Литви, Російської Федерації та Республіки Білорусь створювали свої роботи на очах у відвідувачів музею. Художники із задоволенням спілкувалися з відвідувачами музею, відповідали на їх численні запитання. Поціновувачі мистецтва були раді можливості побачити «кухню» народження художніх творів. Сьогодні усі симпозіумні роботи експонуються на виставці в Центрі розвитку духовного культури.
Наприкінці червня – на початку липня ми вдруге проводили широкомасштабну мистецьку акцію «Здвиг-2010». Хто не встиг побувати в Опішному на виставкових вернісажах, ярмарку та на Дні гончаря – не засмучуйтесь! Адже акцію планується проводити щороку. Дату проведення заздалегідь вкажемо на інформаційному сайті Національного музею-заповідника українського гончарства.
Липень – найспекотніший місяць літа, проте саме цей місяць виявився плідним на дитячі екскурсії. Приємно, що і у літні канікули лунає в музеї дитячий сміх.
1 липня для відвідувачів відкрилася Музей-садиба філософа і колекціонера опішненської кераміки Сморжа Леоніда Опанасовича. В тім, в експозиції садиби не лише кераміка: ікони, рушники, картини, вишиванки – усе це також дбайливо збирав Леонід Опанасович протягом довгих років.
Кіностудія музею «Відродження», за спогадами Леоніда Опанасовича, зняла чудовий фільм, який можна переглянути на садибі.
Серпень. Неподалік Опішного відбувся Сорочинський ярмарок… Кожного дня музей відвідувало від 30 до 70 організованих екскурсій.
 Сподіваємось, що вересень і жовтень будуть такими ж плідними, адже спілкування з прадавнім і сучасним гончарним мистецтвом підіймає настрій, додає наснаги і приносить справжню насолоду…{jcomments on}

Радує те, що в наш час завжди знаходяться юні поціновувачі мистецтва. Дітвора не тільки з особливою уважністю слухає розповідь екскурсовода, а й доводить на практиці своє уміння. Можливо, причина їхнього захоплення в тому, що музей дійсно цікавий не тільки для дорослих, а й для дітей також!?! 

Ірина Чирка,
екскурсовод
Національного музею-заповідника
українського гончарства в Опішному
 

    «МЕНІ З МОЇМИ ЗВІРАМИ НІКОЛИ НЕ СУМНО», – говорить заслужений майстер народної творчості України, лауреат Премії імені Данила Щербаківського, Національної премії України імені Тараса Шевченка, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників України, найстарший гончар Полтавщини Василь Онуфрійович Омеляненко, який 3 липня відсвяткував свій 85-літній ювілей.

Тиха вулиця Комсомольська, невеликий будиночок під номером 8. Заходжу в будівлю й застаю майстра за роботою. «Оце виготовляю монетки, – говорить Василь Онуфрійович, – готуюся до Сорочинського ярмарку. Донька Наталя буде їхати їх продавати». Підводжу очі, а під кожною стіною стелажі, столи, на яких стоїть безліч монеток, горщечків, баранів, коней, свистунців. Запитую: «Василю Онуфрійовичу, а з чого все почалося?»

    Цього року Гончарна столиця України після майже десятирічної перерви знову стала місцем дислокації художників-керамістів. Саме в Опішному з 22 червня по 1 липня проходив І ІНТЕРСимпозіум кераміки «2010: 10х10». Організували його Міністерство культури і туризму України, Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному», Національна академія наук України, Інститут народознавства НАН України, Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, Міністерство освіти і науки України, Львівська Національна академія мистецтв, Національна спілка художників України, Український фонд культури, президентський фонд Леоніда Кучми «Україна», Українське керамічне товариство, ЗАТ «Керамічні маси Донбасу», ТОВ «ТЕRRА – Кераммаш», ЗАТ «Веско» та ПП «Гончарний круг».